Осфронем

Осфронем (Osphronemus) — рід велетенських або справжніх гурамі з родини осфронемових (Osphronemidae), у складі якої утворює окрему монотипну підродину власне осфронемових (Osphroneminae).

?
Osphronemus

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Лабіринтові риби (Anabantiformes)
Підряд: Повзуновидні (Anabantoidei)
Родина: Осфронемові (Osphronemidae)
Підродина: Власне осфронемові (Osphroneminae)
Bleeker, 1859
Рід: Осфронем
Osphronemus
Lacépède, 1801
Osphronemus goramy
Lacépède, 1801
Види
Посилання
Вікісховище: Osphronemus
Віківиди: Osphronemus
EOL: 25519
ITIS: 172679
NCBI: 270603

За систематикою лабіринтових риб підродини осфронемових та белонтієвих (Belontiinae) є сестринськими таксонами і разом вони утворюють сестринську кладу по відношенню до двох інших підродин: макроподових (Macropodusinae) і луціоцефалових (Luciocephalinae)[1].

Склад роду і поширення видів

Рід включає 4 прісноводні види, батьківщиною яких є Південно-Східна Азія:

Лише O. goramy широко розповсюджений по всій Південно-Східній Азії, включаючи Індокитай, Півострівну Малайзію, Суматру та Яву. Крім того, він був інтродукований в багатьох тропічних країнах, його присутність у Таїланді або на острові Калімантан може бути пов'язана саме з діяльністю людини задля поширення цих риб[2][3]. Решта три види мають локальне поширення.

Osphronemus exodon був класифікований як «Уразливий» у Червоному списку МСОП[4].

Опис

На відміну від решти лабіринтових, осфронеми — це великі риби, довжина яких може сягати 60-70 см. Вони мають доволі міцне, овальної форми тіло, помірно високе і стиснуте з боків.

Очі помірні за розміром, розташовані в передній половині голови. Рот маленький, може трохи висуватися вперед, губи тонкі. Щелепи вкриті зубами. Зубчики присутні на зябрових кришках.

Спинний плавець починається далеко за грудними плавцями, в основі від коротший за анальний плавець. Перші промені черевних плавців сильно подовжені, виконують роль органів дотику, їх кінці сягають хвостового плавця.

Луски великі, ктеноїдна. Бічна лінія повна і безперервна.

Забарвлення і форма молодих риб відрізняються від дорослих екземплярів. Зокрема молодь усіх видів має чіткі вертикальні смужки на тілі, які з віком поступово щезають.

Молодь велетенського гурамі: чітко видно смугастий малюнок на тілі.

Відмінності між видами роду Osphronemus[3]:

O. exodonO. goramyO. laticlaviusO. septemfasciatus
Забарвлення молодих риб:
- вертикальні смуги6-7 повних8-10 повних3-5 неповних6-7 повних
- оранжево-червона смужкаприсутнявідсутнявідсутнявідсутня
Доросле забарвлення:
- різне забарвлення самців і самокнемаєнемаєвиразненемає
- вертикальні смуги (з підліткового віку)втраченівтраченівтраченізберігаються
- пляма над анальним плавцемвтраченавтраченазберігається у самціввтрачена
Меристичні показники:
- кількість твердих променів у спинному плавці14-1611-1413-1414-16
- кількість м'яких променів у спинному плавці10-1112-141011-12
- кількість твердих променів в анальному плавці11-1310-1111-1210-12
- кількість твердих променів в анальному плавці17-1920-2316-1818-20
- кількість м'яких променів у грудних плавцях13-1414-1614-1515-16
- кількість зябрових тичинок911-138-911-13
Інше:
- зовнішні зубиприсутнівідсутнівідсутнівідсутні
- збільшений анальний плавецьнітакніні

Представники роду мають надзябровий лабіринтовий орган, що є додатковим органом дихання. Він дозволяє рибам використовувати для дихання атмосферне повітря й виживати у водах з низьким вмістом кисню. Лабіринтовий орган у осфронемів має більш складну структуру, ніж у більшості лабіринтових риб.

Історія формування складу роду

Перший опис роду Osphronemus зробив Бернар Ласепед 1801 року в своїй Histoire naturelle des poissions («Історія природи риб»)[5]. Проте велетенський гурамі був уже відомий на той час. Філібер Коммерсон у 1770 році назвав його Osphromenus olfax, але ця назва не закріпилася як наукова. Цікаво, що перша видова назва з'явилася через помилкову гіпотезу Коммерсон, що лабіринтовий орган є органом нюху, на що вказує латинський термін olfax[6].

Без будь-якої аргументації Ласепед змінив назву Osphromenus olfax на Osphronemus goramy, хоча в примітках стверджував, що один і той самий вид. Також він переставив місцями літери у родовій назві. Достеменно невідомо, чи було це випадковою помилкою, чи було зроблено свідомо[7][6]. Ласепед помістив до роду Osphronemus два види: Osphronemus goramy та Osphronemus gallus. Другий із них насправді є морським видом риб з родини губаневих (Labridae), який у цьому ж джерелі Ласепед ще згадує під назвами Scarus gallus (Forsskål, 1775) і Thalassoma lunare (Linnaeus, 1758).

Майже 200 років, аж до кінця ХХ століття вважалося, що велетенські гурамі представлені лише одним видом. Але у 1992 році Тайсон Робертс описав два нових види з острова Калімантан: Osphronemus septemfasciatus і Osphronemus laticlavius. Ці нові види відрізняються від O. goramy за забарвленням, формою голови та тіла, розмірами спинного та анального плавців. 1994 року той же Робертс додав до них ще один вид Osphronemus exodon з басейну річки Меконг. Ці риби найбільше відрізняються від своїх родичів своїми химерними зубатими щелепами, що виступають з рота назовні.

Місцеві рибалки в басейні річки Кановіт (малай. Batang Kanowit, Саравак, Малайзія) засвідчили, що в її водах водяться 3 види велетенських гурамі, які розрізняються за розмірами. Найбільший із них був ідентифікований як O. laticlavius. Для визначення видової належності інших двох потрібні подальші дослідження[2].

Біологія

Осфронеми є всеїдними рибами, харчуються дрібною рибою, ракоподібними, комахами, але основу їх раціону становить рослинна їжа.

Невеличке рибне господарство в Індонезії з вирощування велетенського гурамі.

Про репродуктивну біологію цих риб відомо дуже мало. Є лише куці повідомлення на цю тему, що базуються на дослідженні популяцій, інтродукованих в Індії та на Філіппінах, а також спробах розведення велетенських гурамі в умовах акваріуму. Риби будують невеличке кулясте гніздо з рослинних волокон з малою кількістю або й взагалі без піни. Воно споруджується десь на 15-25 см нижче поверхні води. Пара відкладає до гнізда понад 1000 ікринок. Після нересту самець охороняє гніздо, якщо ікра або личинки випадають із гнізда, він ловить їх ротом і повертає у гніздо. Мальки, що виводяться, харчуються мікроорганізмами, які множаться серед рослинних волокон гнізда.

Значення для людини

У районах свого поширення всі види велетенських гурамі є популярною й бажаною їстівною рибою. Крім того, O. goramy розводять у ставках та на фермах в Індонезії, Малайзії, В'єтнамі, Камбоджі та інших країнах.

O. goramy і O. laticlavius тримають в акваріумах, особливим попитом користується другий вид, який має привабливе забарвлення.

Велетенські гурамі — великі риби, тому для звичайних кімнатних акваріумів підходять лише юні екземпляри. У неволі їх зазвичай тримають у великих оглядових акваріумах. Риби невибагливі й прості в утриманні. Головні проблеми полягають у забезпеченні їх потрібним простором і достатком корму.

Джерела

Примітки

  1. Joseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. Fishes of the World. 5th Edition, pp. 392-391: Family Osphronemidae Wiley, 2016. ISBN 978-1-118-34233-6 (англ.)
  2. Jongkar G. and Nyanti L. Notes on the Giant Gouramy, Osphronemus septemfasciatus Roberts, 1992 (Perciformes: Osphronemidae) from Batang Kanowit in Sarawak, Malaysia. The Sarawak Museum Journal, Vol. LXX, No. 91 (New Series) December 2012, pp. 239-254 (англ.)
  3. Roberts, T.R. Osphronemus exodon, a new species of giant gouramy with extraordinary dentition from the Mekong. Natural History Bulletin of the Siam Society v. 42 (no. 1), 1994: 67-77 (англ.)
  4. Jenkins, A., Kullander, F.F. & Tan, H.H. (2009) Osphronemus exodon: інформація на сайті МСОП(версія 2018-1) (англ.) 24.08.2018
  5. La Cepède. Histoire naturelle des poissons. Tome 3. Paris: Chez Plassan, Imprimeur-Libraire, 1801, pp. 116-121: Les Osphronèmes (фр.)
  6. Roberts, T.R. The freshwater fishes of Western Borneo (Kalimantan Barat, Indonesia), p.  177: Osphronemidae. Memoirs of the California Academy of Science, Number 14, 1989 (англ.)
  7. Jörg Töpfer. Lacepède. Part 2: His Anabantids genera Osphronemus, Trichopodus and Macropodus and the validity of the names. Der Macropode Vol. 30 (2008, No. 2, English version) Архівовано 18 лютого 2018 у Wayback Machine., pp. 41-52 (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.