Отто Ган

У 1913 р. Ган одружився з Едіт Юнгханс, дочкою голови Штеттінської міської ради. У них був єдиний син. Незабаром після відставки Гана, коли йому був 81 рік, його син з невісткою загинули у Франції в автомобільній катастрофі, і він дбав про дружину, яка до того часу стала інвалідом, і онука.

Будучи інтернований до Англії, Ган дізнається, що йому присуджена Нобелівська премія з хімії за 1944 р. «за відкриття розщеплення важких ядер». Йому було дозволено повернутися до Німеччини в 1946 р., в кінці цього ж року йому була вручена Нобелівська премія в Стокгольмі. У своїй промові при презентації лауреата Арне Тізеліус, член Шведської королівської академії наук, сказав: «Відкриття розщеплення важких ядер призвело до таких наслідків, що ми всі, все людство, дивимося вперед з великими надіями, але також і з великими побоюваннями за наше майбутнє».

У Нобелівській лекції Ган простежив пройдений науковими дослідженнями шлях від природної трансмутації урану, відкритої Антуаном Анрі Беккерелем, до ядерного розщеплення. На закінчення він процитував уривок з лекції Фредеріка Жоліо-Кюрі, виголошеної ним при врученні йому в 1935 році Нобелівської премії, в якій французький фізик попереджав про величезну небезпеку атомної енергії. «Те, що десять років тому було плодом уяви, „маревної уяви“, сьогодні стало вже, певною мірою, загрозливою реальністю». Звертаючись до аудиторії і відповідаючи на питання, чи буде використана ядерна енергія в мирних цілях або для руйнування, Ган заявив: «Відповідь повинна бути дана без коливання, що, безсумнівно, вчені світу докладуть всіх зусиль для перемоги першої альтернативи».

Отримав численні державні і наукові нагороди, серед яких:

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Альберта (Саксонія), офіцерський хрест
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест
• Медаль Еміля Фішера Німецького хімічного товариства (1922)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Премія Станіслао Канніццаро Королівської академії наук у Римі (1938)
• Нобелівська премія з хімії (1944)
• Медаль Макса Планка Німецького фізичного товариства (1949)
• Золота медаль Парацельса Швейцарського хімічного товариства (1953)
• Pour le Mérite за науку і мистецтво (1952)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
  • великий хрест із зіркою і плечовою стрічкою (1954)
  • великий хрест 1-го класу (1959)
• Медаль Фарадея Британського хімічного товариства (1956)
• Орден Спасителя, офіцерський хрест (Греція)
• Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (Франція)
• Орден Леопольда I, офіцерський хрест (Бельгія)
• Орден Британської імперії, почесний офіцерський хрест (Велика Британія)
• Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» (Ватикан)
• Австрійський почесний знак «За науку і мистецтво»
• Медаль Вільгельма Екснера
• Плакета Ернста Ройтера
• Почесний громадянин міст Берлін, Геттінген і Франкфурт-на-Майні
• Почесний доктор численних навчальних закладів

• 19126 Оттоган — астероїд, названий на честь науковця.
• Отто Ган (корабель) — перший в світі цивільний корабель з атомним реактором.

• Prof. Franz Griese: Offener Brief an die vom 27. – 31. Mai 1954 in Bayreuth versammelten deutschen Wissenschaftler, insbesondere an die Adresse von Prof. Otto Hahn, Dürer-Verlag, Buenos Aires 1954
• Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396

• Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992. (рос.)

• Ган // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.