Пантерові

Пантерові[1], або великі кішки[2] (Pantherinae) — підродина ссавців родини котових (Felidae), яка містить 2 сучасні роди: Panthera і Neofelis, що охоплюють 7 сучасних видів.

Пантерові (великі кішки)
Період існування: 12–0 млн р. т. пізній міоцен — сучасність
пантера плямиста — типовий види роду Panthera
пантера димчаста — типовий види роду Neofelis
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Пантерові (Pantherinae)
Роди
Pantherinae:
зелений — Panthera, морський — Panthera uncia, оранжевий — Neofelis
Вікісховище: Pantherinae

Критерієм належності до великих кішок є не розміри тіла, а морфологічні особливості, зокрема будова під'язикової кістки. Через це до підродини пантерових (або великих кішок) не відносять такі види як пума та гепард.

Слід зазначити, що деякі науковці вважають за доцільне розділяти сучасних котових (Felidae) на рівні триб — пантери (Pantherini) й коти (Felini), оскільки відмінності між ними є занадто незначними, а еволюційна радіація занадто мала, на противагу до морфологічної й еволюційної різниці між сучасними Felidae і членами підродини махайродових (Machairodontinae)[3].

Класифікація

(Вимерлі види та підвиди позначені з символом †)

  • Рід Пантера (Panthera)
Panthera leoВид Лев
Panthera oncaВид Ягуар
Panthera pardusВид Пантера плямиста/Пардус
Panthera unciaВид Ірбіс
Panthera tigrisВид Тигр
Panthera atrox† Вид Американський лев
Panthera spelaea† Вид Пантера печерна/Печерний лев

Інші викопні види: Panthera blytheae, Panthera palaeosinensis, Panthera zdanskyi, Panthera gombaszoegensis, Panthera youngi, Panthera shawi, Panthera balamoides

Neofelis nebulosaВид Димчаста пантера
Neofelis diardiВид Борнейська пантера

Деякі ознаки вказують на те що рід † Metailurus може належати до підродини пантерових, однак наразі його поміщають до махайродових. Рід †Miopanthera також має ознаки подібні до сучасних Neofelis і Panthera, але, як це буває щодо викопного матеріалу, 100% певності немає.

Належність виду мармурова кішка (Pardofelis marmorata) до підродини великих кішок була дискусійною. Згідно з традиційною точкою зору її відносять до підродини малих кішок і виділяють у власний рід мармурова кішка (Pardofelis), однак з'явились припущення про її зв'язок з великими кішками. Недавні молекулярно-генетичні дослідження кажуть на користь її близького споріднення з родом катопум (Catopuma), через що сучасні систематики знов відносять її до малих кішок.

Дискусії відбуваються і щодо класифікації виду сніговий барс (Uncia uncia). У минулому багато таксономістів відносили його до роду пантера (Panthera), але пізніше його було розміщено у окремий рід Барс (Uncia). Проте, недавнє молекулярне вивчення показало належність цього виду до роду пантера (Panthera).

Еволюція

Предок пантерових відділився від спільної лінії котових у пізньому міоцені приблизно 11 млн років тому. Приблизно 6.5 млн років тому розділилися роди Neofelis і Panthera[4].

Філогенетичне дерево пантерових[5][6]

      
Neofelis
 

Neofelis nebulosa

 
 

Neofelis diardi

 
 
Panthera
 

† Panthera palaeosinensis

 
 
 
 
 

† Panthera blytheae

 
 

Panthera uncia — ірбіс

 
 
 
 
 
 

† Panthera zdanskyi

 
 

Panthera tigris — тигр

 
 
 
 
 
 
 
 

† Panthera gombaszoegensis

 
 

Panthera onca — ягуар

 
 
 
 
 
 

Panthera pardus — пардус (типовий вид)

 
 
 

Panthera leo — лев

 
 
 

† Panthera spelaea

 
 

† Panthera atrox

 
 
 
 
 
 
 
 

Малюнок на шерсті

На шерсті всіх великих кішок є плями, навіть якщо вони на перший погляд зовсім не видимі. Вони помітні у леопарда, димчастого леопарда, снігового барса та ягуара і менш помітні у лева та тигра. У левів плями проявляються як правило у молодих особин. У тигра смуги на шерсті є видовженими плямами. Меланізм зафіксовано і пантери плямистої, ягуара й димчастих пантер; поміж тигрів трапляються біла й псевдомеланістична форми[4].

Ревіння

Великі кішки відрізняються від своїх менших родичів будовою під'язикової кістки. Вона складається з маленьких кісточок, які слугують для закріплення язикового м'язу в горлі. Раніше цю ознаку пов'язували з умінням ревти. Однак новіші дослідження показують, що ревіння ґрунтується на інших анатомічних особливостях, перш за все — спеціальній будові гортані. У лева, тигра, леопарда та ягуара вона характеризована дуже довгими голосовими зв'язками та товстою еластичною тканиною, що дозволяє ревти. Сніговий барс, димчастий леопард та інші види котячих такими особливостями обділені й ревти не вміють.

Див. також

Примітки
  1. Харчук, С. Огляд історії таксономії та критеріїв виду в родині котових (Felidae) // Novitates Theriologicae. — 2021. — Вип. 12. — С. 300–314.
  2. Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка " Зал ссавців
  3. Kingdon, J.; Happold, ‎D.; Butynski, Th. Mammals of Africa. — A&C Black, ‎2013. — С. 145, 148.
  4. Castelló J. R. Felids and Hyenas of the World. — Princeton University Press, 2020. — С. 30. — ISBN 9780691205977.
  5. Tseng Z. J., Wang X., Slater G. J., Takeuchi G. T., Li Q., Liu J., Xie G. Himalayan fossils of the oldest known pantherine establish ancient origin of big cats // Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. — 2014. — Вип. 281. — № 1774. — DOI:10.1098/rspb.2013.2686.
  6. Piras P. et al. Evolution of the sabertooth mandible: A deadly ecomorphological specialization // Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. — 2018. — Вип. 496. — С. 166–174. — DOI:10.1016/j.palaeo.2018.01.034.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.