Панченко Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Панченко (рос. Александр Николаевич Панченко; нар. 5 жовтня 1953, Челябінськ - 19 травня 2009, Казань) – російський шахіст і шаховий тренер, гросмейстер від 1980 року, за професією інженер-економіст.

Олександр Миколайович Панченко
Оригінал імені рос. Александр Николаевич Панченко
Серед друзів. Станіслав Галіакберов, Юрій Косолапов, Олександр Панченко, Євген Сабаєв
 Серед друзів. Станіслав Галіакберов, Юрій Косолапов, Олександр Панченко, Євген Сабаєв
Країна  СРСР
 Росія
Народження 5 жовтня 1953(1953-10-05)
Челябінськ
Смерть 19 травня 2009(2009-05-19) (55 років)
Казань
Титул Міжнародний майстер (1977), Гросмейстер (1980)
Піковий
рейтинг 		2495
Нагороди та відзнаки

Шахова кар'єра

Неодноразово брав участь у півфіналах чемпіонатів СРСР. Значних успіхів почав досягати в середині 1970-х років. 1977 року поділив 1-ше місце (разом з Володимиром Савоном) у Любліні, а 1978 року переміг на молодіжному (до 26 років) чемпіонаті СРСР, який відбувся у Вільнюсі, випередивши, зокрема, Сергія Долматова, Віктора Гаврикова, Лева Псахіса і Артура Юсуспова. 1979 року у Свердловську виборов звання чемпіона РРФСР. 1980 досягнув свого найбільшого успіху, одноосібно перемігши на 14-му Меморіалі Михайла Чигоріна в Сочі (випередивши, зокрема, Юрія Балашова, Еугеніо Торре, Рафаеля Ваганяна, Євгена Свєшнікова і Віталія Цешковського). 1982 року переміг на двох турнірах, які відбулись у Градець-Кралове та Празі, а також посів 2-ге місце (позаду Аттіли Гроспетера) в Пловдиві. В 1983 році поділив 3-тє місце (позаду Валерія Чехова і Йосипа Дорфмана, разом з Леонідом Юдасіним) на Меморіалі Олександра Котова у Львові. У 1990-х роках здобув низку перемог на турнірах за швейцарською системою, зокрема, у Братиславі (1991, разом з Річардом Бьолеком), Швебіш-Гмюнд (1993, разом з Євгеном Рагозіним, Віктором Купоросовим, Сергієм Калінічевим, Олександром Суетіним і Олександром Будниковим)[1], Вюрцбург (1994), Мюнстері (1994, разом із зокрема, Янісом Кловансом, Олександром Оніщуком, Володимиром Багіровим і Дарюсом Ружеле) та Ронді (1998). Досягав успіхів майже до самої смерті, зокрема 2008 року посів одне з перших місць на чемпіонаті Татарстану[2].

1981 року був одним із засновників Всеросійської шахової школи гросмейстерів, розташованої в Челябінську. Серед його учнів були, зокрема, Аліса Галлямова, Світлана Прудникова, Максим Сорокін, Сергій Рублевський, Михайло Улибін і Артем Тимофєєв.

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1981 року, досягнувши 2530 очок ділив тоді 51-58-ме місце у світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно ділячи 25-27-ме місце серед радянських шахістів[3].

Примітки
  1. 5. Staufer - Open 1993. Процитовано 20 травня 2009.
  2. Tatarstan Chmp. 2008 open. Процитовано 20 травня 2009.
  3. FIDE rating history :: Panchenko, Alexander N.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.