Пауль Конрат

Пауль Конрат (нім. Paul Conrath; нар. 22 листопада 1896, Рудов, Берлін пом. 15 січня 1979, Гамбург) німецький воєначальник, генерал парашутних військ повітряно-десантних військ Третього Рейху в роки Другої світової війни 19391945, кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям.

Пауль Конрат
Paul Conrath
Народження 22 листопада 1896(1896-11-22)
Рудов, Берлін
Смерть 15 січня 1979(1979-01-15) (82 роки)
Гамбург
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність  Райхсгеер
поліція порядку
 Вермахт
Вид збройних сил сухопутні війська
 Люфтваффе
Рід військ артилерія, військова поліція, танкові війська,
повітряно-десантні війська
Роки служби 19141945
Звання  Генерал парашутних військ
Формування Дивізія «Герман Герінг»
Командування 1-ша парашутно-танкова дивізія «Герман Герінг»
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Нарукавна стрічка «Африка»
 Пауль Конрат у Вікісховищі

Біографія

Після початку Першої світової війни 10 серпня 1914 року призваний на службу в 4-й гвардійський польовий артилерійський полк. У 1914 році переведений в 44-й резервний артилерійський полк, в 1916 році — в 66-й (баденський) артилерійський полк.

20 січня 1919 року демобілізований. 11 січня 1920 року поступив на службу в поліцію, командував різними поліцейськими частинами, очолював поліцію безпеки в Берліні. З 1930 року — інструктор поліцейського училища в Шпандау, з 15 травня 1933 року — ад'ютант інспекції поліції Центральної Німеччини. 15 червня 1934 року призначений особистим ад'ютантом з поліції при прем'єр-міністрі Пруссії. 1 квітня 1935 року офіційно зарахований в люфтваффе з призначенням особистим ад'ютантом головнокомандувача. З 1 жовтня 1936 року — командир зенітної батареї, з 1 жовтня 1937 року — 3-го легкого зенітного дивізіону полку «Генерал Герінг».

1 січня 1938 року призначений шеф-ад'ютантом Германа Герінга, користувався його прихильністю і заступництвом, тому 1 червня 1940 року очолив елітну частину люфтваффе — полк «Генерал Герінг» (з 1 березня 1942 року — посилений полк «Герман Герінг»). Учасник Французької і Балканської кампаній. Під командуванням Конрата полк спочатку розгорнули в бригаду (21 липня 1942), потім — в дивізію (17 жовтня 1942), в моторизовану дивізію (21 травня 1943), в танкову парашутну дивізію (15 липня 1943). Відзначився під час військових дій в Сицилії та Італії. 15 квітня 1944 року призначений командувачем навчальними та запасними частинами 1-ї парашутної армії та інспектором парашутних військ. 8 травня 1945 року взятий в американський полон. Звільнений в 1947 році.

Нагороди

Див. також

Література

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.

Посилання

Примітки

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.