Пахнюк Петро Володимирович

У серпні на чемпіонаті Європи в Глазго, Шотландія, кваліфікувався до фіналів на коні та паралельних брусах, де відповідно посів восьме та шосте місце.[9]

На чемпіонаті світу в Досі, Катар, разом з Ігорем Радівіловим, Олегом Верняєвим, Владиславом Грико та Максимом Василенко в командних змаганнях посіли дев'яте місце, що забезпечило команді право позмагатися за олімпійську ліцензію в команді на наступному чемпіонаті світу. До фіналів в окремих видах не кваліфікувався.

На етапі Кубку світу в Штутгарті, Німеччина, став третім у багатоборстві з 83,331 балами.[10]

У квітні на чемпіонаті Європи в Щецині, Польща, у фіналі багатоборства з сумою 83,298 балів посів шосте місце, а у фіналі вправ на паралельних брусах з 15,333 балами здобув срібну медаль, яка стала єдиною нагородою континентальної першості збірної України.[11]

На ІІ Європейських іграх у Мінську, Білорусь, у фіналі багатоборства з сумою 84,031 балів посів четверте місце, а у фіналі вільних вправ з 14,200 балами здобув бронзову нагороду.[12]

У вересні на етапі кубку світу в Угорщині здобув бронзову нагороду у вільних вправах (14,233), на коні з 14,766 балами зупинився за крок до п'єдесталу.[13]

На чемпіонаті світу в Штутгарті, Німеччина, разом Ігорем Радівіловим, Олегом Верняєвим, Євгеном Юденковим, Владиславом Грико та Максимом Василенко (запасний) в командних змаганнях посіли восьме місце та здобули олімпійську ліцензію в команді на Олімпійські ігри в Токіо. В фіналі багатоборства з сумою 84,931 балів посів дев'яте місце[14], а у фіналі вправ на паралельних брусах з 14,200 балами завершив змагання сьомим.

У жовтні в командних змаганнях разом з Яною Федоровою на турнірі Brabant Trophy у Гертогенбосі, Нідерланди, посів п'яте місце.[15]

На останньому в 2019 році етапі кубку світу в Котбусі, Німеччина, посів п'яте місце в фіналі за вправи на паралельних брусах.[16]

На кубку виклику в Сомбатгеї, Угорщина, заявив два іменних елемента на паралельних брусах[17]:

1. В кваліфікації виконав елемент «сальто вперед з плечей в плечі» — елемент групи Е.
2. У фіналі виконав елемент «сальто вперед з плечей у вис» — елемент групи F.

Технічний комітет міжнародної федерації гімнастики має затвердити елементи та назвати на честь Пахнюка.

На турнірі, крім виконання двох авторських елементів на паралельних брусах, здобув перемогу на брусах та став третім на вільних вправах.[18]

У грудні під час пандемії коронавірусу на Чемпіонаті Європи в Мерсіні, Туреччина, разом з Ігорем Радівіловим, Владиславом Грико, Євгеном Юденковим та Романом Ващенко здобув історичну для збірної України перемогу в командній першості з результатом 248,963 балів.[19] Відібрався до чотирьох фіналів в окремих видах з чотирьох можливих, які виконував у кваліфікації, окрім опорного стрибка, де обмежився одним стрибком. У фіналі вправи на паралельних брусах з сумою 14,766 балів здобув другу в кар'єрі срібну нагороду, а також зупинився на сьомій позиції у фіналах на коні та поперечині та восьмій на вільних вправах.[20]

У квітні на чемпіонаті Європи в швейцарському Базелі під час подіумного тренування травмував трицепс та змушений був знятися зі змагань.

На Олімпійських іграх в Токіо, Японія, в фіналі командної першості спільно з Ігорем Радівіловим, Євгеном Юденковим та Іллею Ковтуном з сумою 246.394 балів посіли сьоме місце.