Паштел-де-ната

Паште́л-де-на́та (порт. pastel de nata, МФА: [pɐʃˈtɛɫ dɨ ˈnatɐ]) або паште́л-де-Беле́н (порт. pastel de Belém, МФА: [pɐʃˈtɛɫ dɨ bɯˈlɐ̃ĩ]) — десерт, тістечко у вигляді горщика з листкового тіста (тарт) із запеченим заварним кремом[1]. Поширене в Португалії та в країнах, що були португальськими колоніями: Бразилії, Анголі, Мозамбіку, Східному Тиморі, Гоа, Макао та інших, а також у країнах, де проживає значна частка емігрантів з Португалії (Канада, Австралія, Люксембург, США, Франція тощо).

Паштел-де-ната
Типові паштейші-де-ната, приготовані в Макао
Тип десерт
Походження  Португалія: Лісабон
Автор монахи з монастиря Жеронімуш
Час появи до XVIII століття
Необхідні компоненти яйця, борошно, молоко, заварний крем
Зазвичай використовувані компоненти кориця, цукрова пудра
298 ккал (1248 кДж)
Схожі страви  Велика Британія: заварний тарт
 КНР: яєчний тарт
 Франція: флан

Назва

Pastel перекладається з португальської мови як тістечко, а nata позначає крем, відтак pastel de nata перекладається як кремове тістечко. Друга назва — pastel de Belém має переклад беле́нське тістечко, за назвою району Лісабона під назвою Беле́н, у якому тістечко було вигадано. Множиною від слова pastel у португальській мові є pastéis, або паште́йші в українській мові.

Історія

Паштейші-де-ната вигадані католицькими монахами у монастирі Жеронімуш (порт. Mosteiro dos Jerónimos) у парафії Санта-Марія-де-Белен у Лісабоні до XVIII сторіччя. У ті часи в монастирях використовували яєчні білки для підкрохмалювання одягу, а також частково убрання монахинь. Жовтки, що лишались, використовувалися для приготування тістечок і тортів. Рецепти солодкої випічки та кондитерських виробів поширилися всією країною[2].

Після зникнення релігійних орденів і напередодні закриття багатьох монастирів після Португальської революції 1820 року монахи почали продавати паштейші-де-ната на суміжній фабриці цукру, аби отримати хоч якийсь прибуток. 1834 року монастир Жеронімуш був закритий, а рецепт тістечок викупили власники цукрового заводу. 1837 року вони відкрили фабрику Паштел-де-Белен, яка виготовляє відомі тістечка й сьогодні[1][2].

Рецепт

Простий рецепт тістечок використовується з деякими відмінностями в різних кондитерських (паштеларіях) у Португалії. Кондитери варіюють форму горщика з тіста, змінюють склад і густоту начинки. Запевняється, що старовинний рецепт відомий лише історичній паштеларії в Белені[1].

Для заварного крему кип'ятять молоко з паличкою кориці та лимонною скоринкою, заварюють борошном, розмішаним з холодним молоком, додають зварений окремо сироп із цукру та води, вимішують, проціджують та охолоджують, згодом додаючи яєчні жовтки. Листкове тісто розподіляють по стінках формочок для кексів, заповнюють кремом та випікають у гарячій печі. Готові тістечка посипають корицею й цукровою пудрою та подають гарячими[1].

Паштел-де-Белен посів 15-ту сходинку в рейтингу найсмачніших смаколиків світу, зібраному The Guardian[3]. У рамах гастрономічного фестивалю в Лісабоні щорічно дегустують й обирають кращий паштел-де-ната. У 2011 році тістечко назване одним з семи гастрономічних див Португалії[1].

Галерея
  • Кондитерська Паштел-де-Белен у районі Санта-Марія-де-Белен
  • Виготовлення тістечок
  • Паштейші-де-Белен з оригінальної паштеларії Pastéis de Belém в Лісабоні
  • Паштейші-де-ната зі спеціалізованої пекарні в Гуанчжоу, Китай
  • Паштейші-де-ната в Макао
  • Паштейші-де-ната в нині закритій київській паштеларії «Португеза»

Див. також

Примітки
  1. Тістечко Паштел-де-ната (Pastel de nata). MyLisbon. 13 жовтня 2014.
  2. Leite D. (2004-6-26). Pastéis de Belém: On the Trail of a Portuguese Legend (англ.). Leite's Culinaria.
  3. Fox, Killian (13 вересня 2009). The 50 best things to eat in the world, and where to eat them (The Guardian). London.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.