Пектораль із Товстої Могили

Пектораль із Товстої могили пектораль (нагрудна прикраса) скіфського царя IV століття до н. е.

«Пектораль із Товстої Могили»
Творець: невідомий майстер
Час створення: 4 століття до н. е.
Матеріал: золото
Зберігається: Київ, Україна
Музей: Музей історичних коштовностей України
 «Пектораль із Товстої Могили»
у Вікісховищі

Вага — 1150 г, діаметр — 30,6 см, зроблена із золота 958 проби[1]. Техніки виготовлення: лиття за втраченою восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями.

На думку вчених, пектораль була виготовлена ​​грецькими майстрами-торевтами на замовлення скіфської знаті як дипломатичний дар у другій чверті IV століття до н. е. в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея.

Пектораль було виявлено о 14 годині 30 хвилин 21 червня 1971 під час археологічних досліджень поховання у кургані скіфського періоду Товста могила поблизу міста Покров Дніпропетровської області[1]. Керівник експедиції Б. М. Мозолевський, заступник керівника Черненко Євген Васильович. Археологи виявили у двох поховальних камерах численні золоті прикраси, серед яких була й пектораль. Її, разом із залізним мечем у золотих піхвах[2], знайшли в короткому коридорі, що сполучав одну з поховальних камер із вхідною ямою.

Зображення на пекторалі

Фрагмент пекторалі

Золота пектораль з Товстої Могили є неперевершеним шедевром елліно-скіфського мистецтва. Пектораль місяцеподібної форми складається з трьох ярусів, відокремлених один від одного чотирма товстими порожнистими трубками у вигляді перевитого джгута, прикрашених псевдозерню. У верхньому ярусі представлено декілька окремих сцен. Головним сюжетом парадної нагрудної прикраси є центральна сцена верхнього ярусу, де двоє напівроздягнених чоловіків, розтягнувши хутро на руках, готуються до якогось таїнства. Ліворуч і праворуч від основної сцени стоять корови і коні з телятами, а за ними розташовані фігури скіфських слуг, один з яких доїть вівцю, а інший — корову, тримаючи в руках відповідно ліпний горщик і невелику амфору. У нижньому ярусі відображені різноманітні сцени терзання і полювання диких і фантастичних тварин. Середній фриз — фігури птахів серед пагонів аканта і квітів.

Верхній і нижній фризи пекторалі мере́жчаті. Фігурки людей і тварин на них виконані в техніці литва за втраченою восковою моделлю. Це майже круглі скульптурки (плоскі тільки з внутрішнього боку). Середній фриз розміщений на тлі тонкої золотої місяцеподібної пластини, припаяної до двох середніх порожнистих трубок. Об'ємні фігури птахів прикріплені за допомогою штифтів серед квітів, їх пелюстки покриті кольоровою емаллю.

Кінці трубок у верхній частині пекторалі з'єднані плоскими трапецієподібними обоймами з трьома орнаментальними пасками (квіти лотоса і багатопроменеві пальмети, ови і вузенька перевита косичка). До них за допомогою штифтів прикріплені наконечники-застібки у вигляді головок левів і коротких стрічок складної плетінки. Останні з двох сторін вставлені у дві прямокутні обойми. Верхня прикрашена квітами лотоса з багатопроменевими пальметтами, нижня — стрічкою з квітів. До левової пащі припаяні по одному кільцю[3].

Згідно з інтерпретацією золотої пекторалі з кургану Товста Могила, її стилістики, різних образів і мотивів, а особливо семантики сюжетів, розроблено чимало концепцій і гіпотез[4].

Зберігається у Музеї історичних коштовностей України у Києві і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.

Відображення у культурі

Монета НБУ присвячена пекторалі

Національний банк України у 2003 році викарбував золоту монету «Пектораль» з серії «Духовні скарби України».

Примітки

  1. Скіфська пектораль // Сайт «Кампот»
  2. Черненко Е. В. Оружие из Толстой Могилы // Скифский мир. — К.: Наукова думка, 1975. — С. 152—173
  3. Русяєва М. В. Елліно-скіфське мистецтво IV ст до н. е. (Археологічні пам'ятки торевтики з зображення скіфів) / Автореф. дис. … Канд. мистецтвознавства. — К., 1998. — 18 с.; Русяєва М. В. Античний світ Північного Причорномор'я. Образотворче та вжиткове мистецтво / / Історія українського мистецтва: У 5 т. / Гол. ред. видання Г.Скріпнік. — К.: АДЕФ-Україна, 2008. — Т. 1: Мистецтво первісної доби та стародавнього світу. — С. 520—524 ISBN 978-966-02-4914-1
  4. Мачинский Д. А. Пектораль из Толстой Могилы и великие женские божества Скифии //Культура Востока. Древность и раннее средневековье. — Ленинград: Аврора, 1978. — С. 131—150; Раевский Д. С. Из области скифской космологии (опыт семантической интерпретации пекторали из Толстой Могилы) // ВДИ. — 1978. — № 3. — С. 115—134; Мозолевський Б. М. Товста Могила. — К.: Наукова думка, 1979. — 251 с.; Русяєва М. В. Основний сюжет на пекторалі з Товстої Могили / / Археологія. — 1992. — № 3. — С.34-46; Рудольф В. Большая пектораль из Толстой Могилы: работа «чертомлыцкого мастера» и его школы // Археологические вести. — СПб., 1993. — Вып. 2. — С. 85—90; Балонов Ф. Р. Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии. — СПб.: 1994. — С.17—23

Посилання

Література

  • Балонов Ф. Р. Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии. — СПб.: 1994. — С. 17—23.
  • Кравченко С. Скифское золото // Наука и жизнь, № 9. — 1971. — С. 10-12
  • Манцевич А.П. Чертомлыцкая ваза и пектораль из Толстой Могилы // Pulpudeva. — Sofia: Editions de l"Arademi Bulgare des Sciences. — 1976. — Т. 1.
  • Манцевич А. П. Золотой нагрудник из Толстой Могилы // Thracia Serdicae. — 1980. — Vol. V. — Р. 97—126.
  • Мачинский Д. А. Пектораль из Толстой Могилы и великие женские божества Скифии //Культура Востока. Древность и раннее средневековье. — Ленинград: Аврора, 1978. — С. 131—150.
  • Мозолевський Б. М. Синтез скіфо-античної думки. До інтерпретації пекторалі з Товстої Могили // Всесвіт. — 1978. — № 2.
  • Мозолевський Б. М. Товста Могила. — К.: Наукова думка, 1979. — 251 с.
  • Мозолевський Б. М. Товста Могила // Мозолевський Б. М. Скіфський степ. — К.: Наукова думка, 1983. — С. 145—184.
  • Раевський Д. С. Из области скифской космологии (опыт семантической интерпретации пекторали из Толстой Могилы) // ВДИ. — 1978. — № 3. — С. 115—134.
  • Рудольф В. Большая пектораль из Толстой Могилы: работа «чертомлыцкого мастера» и его школы // Археологические вести. — СПб., 1993. — Вып. 2. — С. 85—90.
  • Русяєва М. В. Основний сюжет на пекторалі з Товстої Могили // Археологія. — 1992. — № 3. — С.34-46
  • Русяєва М. В. Елліно-скіфське мистецтво IV ст до н. е. (археологічні пам'ятки торевтики з зображенням скіфів) / Автореф. дис. … канд. мистецтвознавства. — К., 1998. — 18 с.;
  • Русяєва М. В. Античний світ Північного Причорномор'я. Образотворче та вжиткове мистецтво // Історія українського мистецтва: У 5 т. / Гол. ред. видання Г.Скрипник. ― К.: АДЕФ-Україна, 2008. ― Т. 1: Мистецтво первісної доби та Стародавнього світу. ― С. 520—524 ISBN 978-966-02-4914-1
  • Славинський Микола. Пектораль // Віче, № 3, 2006[недоступне посилання з жовтня 2019]
  • Черненко Е. В. Оружие из Толстой Могилы // Скифский мир. — К.: Наукова думка, 1975. — С. 152—173
  • Fornasier J. Das Pektorale aus der Tolstaja Mogila — Vergleichende Untersuchungen zur Form und Funktion // Zur graeco-skythischen Kunst. Archaologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995. — Münster: Ugarit-Verlag, 1997. — S. 119—146 ISBN3-927120-57-X
  • Gebauer J. Rankengedanken — zum Pektorale aus der Tolstaja Mogila // Zur graeco-skythischen Kunst. Archäologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995. — Münster: Ugarit-Verlag, 1997. — S. 147—160 ISBN 3-927120-57-X
  • Metzler D. Die politische-religiose Bedeutung des Vlieses auf dem skythischen Pektorale aus der Tolstaja Mogila // Zur graeco-skythischen Kunst. Archaologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995. — Münster: Ugarit-Verlag, 1997. — S. 177—195 ISBN 3-927120-57-X

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.