Покров

Покров (у 1956–2016 роках — Орджонікідзе[2]) — місто обласного значення в Нікопольському районі Дніпропетровської області, України. Територія міста становить 2,6 тис. га, населення — 40,8 тис. осіб (2015).

Покров
Герб Покрова Прапор Покрова
Бульвар Шевченка
Основні дані
Країна  Україна
Область Дніпропетровська область
Район Нікопольський район
Код КОАТУУ: 1212100000
Засноване 1883
Статус міста з 1956 року
Населення ▼40 857 (01.01.2015)[1]
Агломерація Нікопольська агломерація
Площа 26 км²
Густота населення 1571 осіб/км²
Поштові індекси 53300-53390
Телефонний код +380-5667
Координати 47°39′12″ пн. ш. 34°05′03″ сх. д.
Висота над рівнем моря 71 м
Водойма р. Базавлук, Солона
День міста 10 жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція Чортомлик
До станції 5 км
До обл./респ. центру
 - фізична 131 км
 - автошляхами 149 км
До Києва
 - фізична 382 км
 - залізницею 525 км
 - автошляхами 486 км
Міська влада
Адреса 53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, 48
Вебсторінка Сайт міськради
Міський голова Олександр Шаповал

Покров у Вікісховищі

Карта
Покров
Покров

Географія

Місто Покров розташоване на півдні Дніпропетровської області, у степовій зоні, у басейні річок Базавлук, Солона та Каховського водосховища. Відстань до облцентру становить майже 150 км і проходить автошляхом Н08, згодом переходить у Р73 та Н23.

Клімат — помірно континентальний. Середня температура січня становить від −5 °C в південно-західній частині до −6,5 °C на північному сході; липня — відповідно +23,5 °C та +22 °C. Опадів за рік випадає від 450 мм на півдні до 400 мм — на півночі. Термін вегетаційного періоду — 210 днів.

Історія

Давня історія
Золота скіфська пектораль. IV століття до н. е. Товста Могила

Відомий археолог Борис Мозолевський у 1971 році розкопав курган «Товста могила», саме в якому знайдено знамениту золоту скіфську пектораль — шедевр світової античної культури, древньої майстерності.

Курган «Довга могила», у похованні № 12 — пізньотрипільське, парне поховання, де виявлено дві статуетки серезліївського типу.

У кургані 3 поблизу міста, поховання 11, пізньої трипільської культури, виявлено фрагмент верхньої частини статуетки серезліївського типу. Курган 3, поховання 25, парне пізньотрипільське поховання, де виявлено 5 статуеток серезліївського типу. Курган 3, поховання 32, пізньотрипільське поховання, виявлено округлотілу посудину.

Новий час
Пам'ятник кошовому отаману Іванові Сірку

Неподалік від міста, на території Каховського водосховища, по старому руслу Дніпра у Х-ХІ ст. проходив знаменитий торговий шлях «Із варяг у греки». У подальшому місто розміщувалося на території земель козацького Війська Запорозького. Саме тут понад триста років тому розташовувались Базавлуцька та Чортомлицька Січі. З останньою було тісно пов'язане життя та бойова діяльність козака Івана Сірка, могила якого розташована в селі Капулівці.

У 1883 інженер-геолог Валеріан Домгер у басейні річки Солоної відкрив багаті родовища марганцевої руди, яку добували в Покровських копальнях з 1886 року. У 1956 році шахтарські селища, найстаріше Гiрницьке (колишня Причепилівка), Олександрівка, Червоний Гірник, Рудник, Чортомлик, Підгірна та Перевізькі Хутори об'єднані в місто Орджонікідзе (назване на честь більшовицького діяча Г. К. Орджонікідзе).

17 березня 2016 Верховна Рада України ухвалила постанову про перейменування міста, що отримало назву Покров. Постанова набула чинності 2 квітня 2016[3][4].

Економіка

Спочатку видобуток марганцевої руди здійснювався підземним шахтним способом. Але у 1952 році почали добувати марганцеву руду відкритим способом. У 1956 році вперше не тільки у вітчизняній, але й у світовій практиці було впроваджено метод рекультивації (відновлення) колишніх кар'єрних земель. Саме в цей час були об'єднані гірничодобувні підприємства до одного цілого — Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат (після перейменування — ПАТ «Покровський ГЗК»), який став містоутворювальним підприємством.

Місто Орджонікідзе розросталося, і в 1965 році його було віднесено до міст обласного підпорядкування. З 2000 року на заводі «Кварцит» компанією «Ольвія-Бета» розпочато виробництво товарів побутової хімії та засобів гігієни. Це відомі не лише в Україні, а й за її межами, пральні порошки (Gala, Dana, Лотос Dax), шампуні і мило Shandy, рідина для миття посуду, скла та інше.

Населення
РікЧисельність
2011 41 894 [5]
2018 39 497 [6]

Соціальна сфера

У місті діють 9 шкіл, 15 дитячих садків, 2 музичні школи, будинок творчості дітей та юнацтва, дитячо-юнацька спортивна школа, комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Манганіт», Покровський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів. Для забезпечення культурних потреб мешканців міста працює централізована бібліотекова система міста, арт-центр (толоковий простір на базі центральної бібліотеки), селищні клуби та культурно-розважальний центр ПАТ «ОГЗК», зона відпочинку (офіційно не працює), також не працює кінотеатр, який рік за роком руйнується. Медичне обслуговування населення забезпечує міська лікарня.

Спорт

Успішно розвиваються 18 видів спорту. Молодь міста бере активну участь у різних турнірах і змаганнях всіх рівнів.

У 2016 році на базі комплексу спортивних споруд ПАТ «ОГЗК» проходив Чемпіонат України з городкового спорту.

Діє дитяча юнацька спортивна школа (ДЮСШ), а також комплекс спортивних споруд ПАТ «ОГЗК» (стадіон «Авангард» та басейн «Дельфін»), де діють спортивні гуртки та секції для жителів міста та проводить навчально-тренувальну роботу КДЮСШ «Манганіт».

Пам'ятки
  • Зона відпочинку
  • Центральний міський парк ім. Бориса Мозолевського
  • Дендропарк
  • Пам'ятник отаману війська Низового Запорозького Іванові Сірку
  • Пам'ятник українському поетові Тарасу Шевченку
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1989 45 806 —
2001 44 834 −2.1%
2005 43 141 −3.8%
2006 42 841 −0.7%
2007 42 561 −0.7%
2008 42 351 −0.5%
2009 42 266 −0.2%
2010 42 061 −0.5%
2011 41 894 −0.4%

Відомі люди

Галерея
  • Площа Гірників
  • Вид на місто з кар'єра
  • Вид на дитячий майданчик
  • Вулиця Центральна
  • Братська могила загиблим в роки Другої Світової війни в парку Гірників
  • Храм святителя Іоанна Златоуста
  • Алея Слави
  • Пам'ятний камінь руднику "Покровські копальні"
  • Пам'ятник чорнобильцям
  • Площа ім. Івана Сірка
  • Будівля Покровської міської адміністрації
  • Храм св. Іоанна Богослова в Дендропарку

Примітки
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
  3. Орджонікідзе з новою назвою — ТСН (укр.)
  4. Голос України (укр.)
  5. http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip
  6. Державна служба статистики України Чисельність наявного населення України на 1 січня 2018 року — Київ: Державна служба статистики України, 2018. — ISBN 978-966-8459-82-5
  7. Крушинський, Вадим (2021). «Мажори» з жовтого корпусу (Українська). ВЦ Академія.

Література
  • Береговський Л.Н., Занудько М.А. Орджонікі́дзе // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.557-569

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.