Перший корпус УГА
Перший корпус УГА — утворений 19 лютого 1919 р. із групи «Північ».
Перший корпус | |
---|---|
Країна | ЗУНР |
Належність | УГА |
Вид | корпус |
Штаб був розташований в Кам'янці-Струмиловій.
Команданти: Віктор Курманович, Осип Микитка, Альфред Шаманек, Омелян Лесняк, Юліан Головінський.
Начальники штабу: Богдан Гнатевич, Рудольф Вурмбранд, Вільгельм Зеєгорш, Йоганн Куніш, Фердинанд Льонер, Ерле Альфонс, Ганс Кох.
Склад корпусу:
- 5-та Сокальська бригада (група «Північ») (команданти: Осип Демчук, Василь Захаріїн, Петро Петрик, Володимир Коссар, Микола Аркас)
- 6-та Равська бригада (група «Рава-Руська») (командант: Юліан Головінський)
- 9-та Белзька бригада (команданти: Володимир Стафіняк, Богуслав Шашкевич, Осип Фещур, Петро Газдайка)
- 10-та Янівська бригада (група «Північ», загін ім. Гонти) (команданти: Андрій Долуд, Михайло Климкевич, Франц Кондрацький, Іван Чайка, Михайло Дацків)
- Полтавська бригада (націонал-комуністів) (О. П'ятенко)[1]
- Бронепотяг «Ч.212» (до травня 1919) (командир: Батека)
- Жидівський курінь УГА (червень-липень 1919) (командир: Соломон Ляйнберг)
Керівник польової лічниці 1-го галицького корпусу в місті Бар та Вінниці в липні 1919. У вересні 1919 створений польовий госпіталь УГА № 1- комендант доктор сотник Білозор Володимир, лікарі доктор Микола Терлецький та санітарні чотарі Роман Мотлюк і Марія Гіжовська — на базі об'єднання лікарняних установ з Радехова і Камінки Струмилової.
Польовим духівником був Іван Лебедович.
10 січня 1920 року 1-й корпус УГА прибув на радянський фронт до району Білоусівка — Бур'яни; 16 січня вимаршував до району Жабокрич — Торканівка — Гонорівка.
У складі ЧУГА
По заявленому створенню ЧУГА на 10 лютого корпус займав позиції в районі Чечельника, по лінії Черноміна — Гонорівки — станції Попелюхи, в районі Тимкова — Слободзея — станція Слобідка, в районі Балти.
У середині березня 1920 у Чечельнику сформовано 2-гу галицьку бригаду на базі частини І корпусу, командиром призначено О. Лисняка; з 22 березня — Ю. Головінського, начальником штабу О. Луцького. Налічувала понад 4 тисячі стрільців і старшин, підпорядковувалась 45-й стрілецькій дивізії Йони Якіра.
Примітки
- Ковальчук М. Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське збройне протистояння— Київ: Темпора, 2006. — 576 с. (91-92 с.): іл ISBN 966-8201-22-1