Печка-Баня

Печка-Баня (серб. Пећка Бања алб. Banja e Pejës) — селище в муніципалітеті Істок на заході Метохії. Фактично контролюється владою частково визнаної Республіки Косово. Є бальнеологічним курортом[1].

Печка-Баня
серб. Пећка Бања
алб. Banja e Pejës

Координати 42°43′36″ пн. ш. 20°23′29″ сх. д.

Країна  Косово
Висота центру 520 м
Печка-Баня
Печка-Баня (Косово)

Географія

Розташування

Селище Печка-Баня розташоване в Західній Метохії, у муніципалітеті Істок. Воно межує з громадою Вело на півночі, з громадою Добруш на південному сході і з муніципалітетом міста Печ на південному заході. Селище знаходиться приблизно в 80 км від Пріштіни і в 12 км від міста Печ. Неподалік протікають річки Білий Дрин і Піч-Бистриця. Печка-Баня розташована на висоті 520 м над рівнем моря[1].

Клімат

Клімат селища Печка-Баня характеризується як помірно континентальний. Зими короткі і порівняно прохолодні з великою кількістю опадів, а літо спекотне, тривале і досить вологе[1].

Історія

Місцевими термальними джерелами користувалися ще іллірійці. Про це свідчать виявлені тут археологічні артефакти. Крім того, були також виявлені лазні та водопровідні труби, побудовані іллірійцями. У головного джерела знаходяться природні кам'яні басейни, які використовувалися стародавніми іллірійцями.

Археологія

Історія археологічних відкриттів в селищі Печка-Баня почалася в 1974 році, коли при будівництві готелю було знайдено кілька артефактів. Серед них — типовий шолом іллірійської армії. У тому ж році були зроблені нові археологічні розкопки, у результаті яких було знайдено два поховання знатної пари які сьогодні називають «королівською могилою». Могила прямокутна в плані, покрита камінням, ймовірно, добутими поблизу. Одне з поховань містило такі предмети як голки в формі «омега», кільця і ювелірні вироби з бронзи і срібла, що призвело до припущення, що це була могила жінки. Інша могила, яка належала чоловікові, містила зброю, пластини зі срібла і бронзи і перстень. Ці археологічні знахідки належать до пізнього залізного віку, періоду між 6 або 4 століттями до нашої ери[2].

Економіка

Близько 16 % доходів населення припадає на державний сектор, 25 % — на приватний сектор, 22 % — на пенсійні фонди, 5 % — на соціальну допомогу, 3 % — на сільське господарство і 1 % — на здачу в оренду своєї нерухомості. Близько 28 % населення живе за рахунок переказів грошових коштів від родичів, що живуть за кордоном. З зайнятого населення близько 35 % працюють у селищі Печка-Баня, 15 % — в Істоці та 17 % їздять в Печ аби продати товар. 6 % населення селища Піч-Баня працюють в Приштині, 4 % працюють в різних частинах муніципалітету Істок, 1 % — в інших містах, і 22 % працюють за кордоном[1].

За словами директора департаменту економічного розвитку муніципалітету Істок, у селищі Печка-Баня є 192 економічних суб'єкта[1].

Демографія
Динаміка населення[3]
рік 1 948 +1953 тисячу дев'ятсот шістьдесят-один тисяча дев'ятсот сімдесят один 1981 тисячу дев'ятсот дев'яносто один 2011
населення 158 139 243 374 1168 2126 1360

Туризм
мечеть
Сербська православна церква Зачаття св. Іоанна Предтечі

Економіка селища Печка-Баня багато в чому орієнтована на оздоровчий туризм[4].

Починаючи з іллірійсько-дарданійськіх часів, туризм на цьому курорті був досить розвиненим, оскільки багато людей приходили тоді з різних місць щоб скористатися термальними джерелами для лікування різних захворювань. І в наші дні ці джерела використовуються для тих же цілей. З туристичних об'єктів в селищі також є мечеть, церква і лісопарк. Мечеть розташована в кінці головної вулиці (в центрі селища). Лісопарк розташований на захід від центру, там є невеликий кам'яний будиночок з термальним джерелом[5].

У селищі також є православна церква Зачаття святого Іоанна Предтечі, побудована в 1998 році на кошти родини Раєвич. У 1999 році, після приходу італійського контингенту, храм був розгромлений і підпалений косовськими албанцями[6].

Термальні джерела

У селищі Печка-Баня безліч термомінеральних джерел з температурою води від 23 до 48 ° C[7].

Останній хімічний аналіз мінеральних вод дав наступні результати:

  1. Мінеральні води містять вуглеводневі, натрієві, кальцієві і магнієві групи (HCO3-Na-Ca-Mg)
  2. Мінералізація становить 2,04 г / л, рН — 6,8.
Хімічний склад термальних вод селища Печка-Баня (Лукович, 1962)[8]
елемент Зміст (г / л)
Натрій (Nа) 0,0429
Кальцій (Са) 0,2748
Калій (K) 0,0099
Магній (Mg) 0,1200
Бікарбонат (HCO 3) 1,5329
Сульфат (SO 4) 0,0060
Хлор (Сl) 0,0174
Температура води 47,5 ° С
Склад хімічних елементів в термальних водах селища Печка-Баня (Д. Протич, 1995)[9]
елемент Зміст (мг / л) елемент Зміст (мг / л)
Триоксид вуглецю (CO 3) 0 Стронцій (Sr) 1,20
Бікарбонат (HCO 3) 1420,0 Барій (Ba) 0,12
Хлор (Cl) 52,0 Літій (Li) 0.10
Сульфати (SO 4) 10,0 Рубідій (Rb) 0,040
Фтор (F) 0,6 Миш'як (As) 0,025
Бром (Br) 0,15 Свинець (Pb) 0.020
Йод (I) 0,07 Марганець (Mn) 0,020
Гідрофосфат (HPO 4) 0,10 Нікель (Ni) 0,010
Гідроарсенат (HAsO 4) 0,05 Мідь (Cu) 0,010
Натрій (Na) 252,0 Цинк (Zn) 0,009
Калій (K) 5,0 Цезій (Cs) 0,008
Кальцій (Ca) 145,0 Хром (Cr) 0,007
Магній (Mg) 86,0 Кобальт (Co) 0,005
Амоній (NH 4) 0,3 Титан (Ti) 0,005
Оксид заліза (Fe 2 O 3) 1,20 Молібден (Mo) 0,003
Оксид алюмінію (Al 2 O 3) 4,48 Кадмій (Cd) 0,0006
Метаборна кислота (HBO 2) 3,0 Срібло (Ag) 0,0003
Діоксид кремнію (SiO 2) 60,0 Миш'як (As) 0,0002

Відповідно до проведених досліджень, термальні води селища Печка-Баня мають лікувальний ефект. Води можуть бути використані для лікування наступних хвороб[1][10]:

  • ревматичні хвороби
  • виразки
  • нервові розлади
  • Травми м'язів і кісток
  • рани
  • гінекологічні захворювання
  • шкірні захворювання

Інфраструктура

Хоча Печка-Баня — це невелике селище, воно володіє добре розвиненою інфраструктурою. Є каналізація, водопостачання, поштові відділення, дитячі садки, початкові школи, медпункт, бібліотека, магазини, ресторани, парки, готелі тощо[11].

Примітки
  1. PLANI ZHVILLIMOR URBAN I SUB QENDRËS—BANJË. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 травня 2019.
  2. http://www.mkrs-ks.org/repository/docs/shqip_final.pdf
  3. Kosovo. pop-stat.mashke.org. Процитовано 1 березня 2014.
  4. Bojovic G, 2000: Turisticke vrednosti Pecke Banje Ildize. Glasnik Srpskog geografskog drustva 72/2, Beograd
  5. Ilixhe/Baja e Pejës - Qytetet dhe vendet - Istog - Kosova. KosovoGuide. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014.
  6. Raspeto Kosovo, rastko.rs; accessed 8 November 2016. (серб.)
  7. Protic D,1995:Mineralne I termalne vode. Posebna izdanja Geoinstituta iz Beograda, kjn.17
  8. Lukovic S,1962:Pecka Banja I majdan bigra i oniksa. V savetovanje geoloskih drustava FNRJ.Vodic za ekskurziju. Hidroenergetspi objekti i karsne pojave zapadne Srbije, Istocne cerne gorne i Metohije, Beograd
  9. Protic D,1995:Mineralne i termalne vode Srbije. Posebna izdanja Geoinstituta iz Beograda, knj.17.
  10. Leko M i sardnici,1992:Lekovite vode i klimatska mesta u kraljevini Srba, Hrvata i slovenaca. Beograd.
  11. www.westmeansbusiness.com. westmeansbusiness.com. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.