Пилипець

Назва села, за народними переказами, походить від імені вівчаря Пилипа, який першим оселився тут.

Пилипець вперше згадується в письмових джерелах в 1463 році, але тоді він мав назву Верпелепець. В XV-XVIII століттях Пилипець був не окремим селом, а присілком південнішого села Ізки, розміщеного вздовж річки Репинки. Документи XVIII століття називають його Ізки-Пилипець. Тобто Пилипець майже на півтора століття старший. Як же він став присілком? Та ще й в XV столітті ..? Територія, на якій знаходився присілок, належала в XV столітті феодалам Урмезеям, а з 1467 року – Довгаям (в той рік Довгаї купують чисельні земельні володіння в Закарпатті, в тому числі в нинішньому Міжгірському районі). У середині XVII століття Ізки з присілками уже були власністю Жігмонта Ліпчая. Перші відомості про феодальні повинності, свідчать, що селяни Пилипця платили від цілого наділу (лана) по 6 флоринів і 1 шкурки куниці на рік та виконували панщині роботи.

В описі повинностей того часу, що склав Жигмонт Ліпчай є така цікава фраза: «З підданих, що зобов’язані платити оброк, коли з божої ласки збагатіють, вільно буде мені брати більше дані, але якщо збідніють, то доведеться приписати їм менше».

Населення Пилипця терпіло й від стихійного лиха (ранні морози, напади сарани тощо). В 1785 році у церковній книзі с. Пилипця з’явився запис: «Змерз хліб у Верховині», в 1786 році цей запис було продовжено словами: «Не було що сіяти і з голоду много того року померло людей…».

Після придушення австрійською короною повстання Ференца ІІ Ракоці (1703 – 1711 роки) Пилипець стає власністю магнатів Телекіїв.

Село Пилипець вночі

Пилипець розташований на відстані 190 км від Львова і 135 км від Ужгорода. Через село протікає річка Плошанка, яка на території села зливається з річкою Рипинка.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1157 осіб, з яких 547 чоловіків та 610 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1094 особи.[3]

Село Пилипець є центром Пилипецької сільської ради, до складу якого входять також села Подобовець та Розтока. Населення сільської ради нараховує 1924 людини (дані станом на 2006 рік).

Вид на гору Гемба з села Пилипець

Пилипець приваблює передусім любителів зимового відпочинку, гірськолижників та сноубордистів. Гора Гимба (1497 метрів, частина полонини Боржава) обладнана трьома підйомниками (крім верхніх, що починаються від вершини 2 км траси). Нижня та верхня частини узвозу — пологі, середня більш крута та нерівна.

У селі є готелі («Гранд Готель Пилипець» 4 зірки, «Шепіт Карпат», «Горянин», «Магура», «Газдівська хижа» та інші) та житлові приміщення, які здаються в оренду, пункти прокату лиж, кафе та сауни. Для гірськолижних початківців працюють інструктори.

Траси та гірськолижні спуски

Крісельний витяг на гору Гемба навесні

Багато трас на горі Гимба, загальна протяжність понад 20 000 м. Найдовша з них — 6000 м.
4 траси на горі Магура-Жиде, найдовша траса — 1500 м.

Всього на курорті 7 підйомників:

• бугельний — 1100 м,
• бугельний — 900 м,
• бугельний — 400 м,
• бугельний — 500 м,
• двомісний крісельний в центрі курорту — 1650 м,
• бугельний — 1560 м,
• бугельний — 800 м.

Водоспад Шипіт верхній

Водяний млин

• Церква Різдва Пресвятої Богородиці —дерев'яна церква, у якій зберігся іконостас XVIII століття. Поруч підноситься монументальна двох'ярусна дерев'яна дзвіниця.
• Ще одна дерев'яна дзвіниця, збудована, ймовірно, на початку XX ст., стоїть на пагорбі в верхній частині села. Колись на цьому пагорбі була дерев'яна церква. Зберігаючи традиційний поділ на два яруси, дзвіниця водночас збудована дещо спрощено як з художнього, так і з конструктивного боку.
• Третя дерев'яна дзвіниця Пилипця, споруджена також на початку XX ст., служить місцем відправ для верхнього кінця села.
• Водоспад Шипіт, який знаходиться на відстані 6 км від села.
• Водоспад Шипіт верхній (розташований на відстані 1,1 км від водоспаду Шипіт)

Дістатися до Пилипця можна поїздами Львів — Мукачево, Київ — Чоп і Одеса — Ужгород доїхавши до станції Воловець, а звідти на автомобілі, маршрутному таксі або рейсовому автобусі Ужгород — Міжгір'я. Також Пилипець має автобусне сполучення з містами Воловець, Міжгір'я, Мукачево, Ужгород.

З 2008 року сільська православна громада села молиться у новозбудованому храмі, який став предметом судової майнової суперечки між УПЦ Московського та Київського патріархата. 23 серпня 2015 року громада церкви Свято-Рождества Богородиці після прийняття рішення парафіяльною радою покинула Хустську єпархію УПЦ МП та влилася до складу Закарпатської єпархії УПЦ Київського Патріархату[5]. 27 вересня 2015-го була спроба захоплення храму прихожанами та священиками УПЦ МП[6].

Суперечка за храм тривала недовго, він перейшов у користування Київського патріархату, хоча прихильники УПЦ МП збирали проти цього підписи. Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 283 від 28.08.2015 громаду УПЦ МП перереєстрували на громаду УПЦ КП. Хустська єпархія УПЦ МП оскаржила це рішення в суді та, згідно 29 вересня 2016 р. виграла його в апеляційній інстанції^{[недоступне посилання з липня 2019]}.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1762

27 вересня 2016 року, у двунадесяте свято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви Преосвященнійший Віктор (Бедь) відслужив в селі Пилипець божественну літургію, освятив Хрест та заклав камінь під будівництво Свято-Хрестовоздвиженського монастиря. Його Преосвященству співслужили: канцлер Консисторії Карпатської єпархії УАПЦ протоієрей Сергій Урста, намісник Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Карпатської єпархії УАПЦ (смт. Чинадієво, Мукачівського району) архімандрит Миколай (Реківчак), намісник Свято-Хрестовоздвиженського монастиря ігумен Антоній (Хвіц), протоієрей Роман Бобай, протоієрей Сергій Уманців та ієродиякон Ілля Михайлов.

Під час богослужіння поминались імена православних ієрархів — Всесвятійшого Варфоломія, архієпископа Константинополя — Нового Риму, Вселенського Патріарха, Блаженнійшого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, Преосвященнійшого Віктора, єпископа Мукачівського і Карпатського, керуючого Карпатською єпархією УАПЦ.

За заслуги перед УАПЦ та та благодійництво (дарування земельної ділянки для будівництва монастиря) Преосвященнійший Віктор, єпископ Мукачівський і Карпатський відзначив медалями сім'ю Пирч:

• Пирч Василя Васильовича — медаллю рівноапостольного Великого князя Київського Володимира І ступеня;
• Пирч Анну Михайлівну — медаллю рівноапостольної Великої княгині Київської Ольги І ступеня.

Участь в божественній літургії та освяченні хреста і місця під монастир, окрім вірників с. Пилипець та з навколишніх сіл, також взяли представники приходів Карпатської єпархії УАПЦ з м. Ужгорода, м. Берегова, м. Воловець, смт. Чинадієво Мукачівського району, с. Сторожниця Ужгородського району, с. Сімер Перечинського району та Української богословської академії Карпатського університету.

В своїй проповіді Преосвященнійший єпископ Віктор побажав, щоб на молитовно освяченому пагорбі в с. Пилипець з Волі Божої було возведено величну чернечу обитель, яку буде видно з усіх навколишніх сіл і в якій будуть щоденно молитись за мир, благополуччя та добробут у нашій державі і на Закарпатті. Також владика зазначив: «Наша українська закарпатська свята земля споконвіку була під духовною опікою Божою, а наші предки завжди були віруючими. Прийнявши живе Слово  Ісуса Христа від спасительної місії апостола українського Андрія Первозванного (33 — 70 рр. І ст.), наші богоносні прабатьки і батьки ввібрали Його в свою душу і серце і в період лихоліть, і в період добробуту, і в період нещасть, і в період радостей наш народ завжди, жив, живе і буде жити з молитвою до Отця нашого Небесного і в надії на спасіння і заступництво Спасителя нашого Ісуса Христа».[7]

13 листопада 2019 року Релігійна громада Свято-Рождества Богородиці села Пилипець  Міжгірського району Закарпатської області відстояла у Верховному суді України своє право на зміну релігійної приналежності. Відтак остаточно підтверджено право громади на перехід з Хустської єпархії УПЦ Московського Патріархату до Закарпатської єпархії помісної Православної Церкви України.[8]

У поселенні народився:

• Пуйо Іван Федірович (нар. 1919) — американський підприємець і меценат.
• душпастирював Стефан Мустиянович (1807—1865) — греко-католицький священик у Мармарощині, архідиякон горішньої частини Мармароської Верховини.
• Щадей Віктор Іванович — журналіст, політик, депутат Ужгородської міської ради. В лютому-листопаді 2014 р. — в.о. міського голови Ужгорода.

• Пилипець (курорт)
• Шипіт (водоспад)

• Село Пилипець // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Пилипець — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
• Церква у Пилипці на сайті «Дерев'яні храми України»
• Пилипець — Коротка історія Пилипця.
• http://pylypets.inhata.com/