Пишкін Борис Андрійович
Пишкін Борис Андрійович (3 вересня 1893 року — 29 січня 1970 року) — український радянський гідротехнік, гідролог, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри гідрології суші Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент АН України.
| Пишкін Борис Андрійович | |
|---|---|
| рос. Борис Андреевич Пышкин | |
| Народився |
3 вересня 1893 Казань,  Російська імперія |
| Помер |
29 січня 1970 (76 років) Київ,  УРСР |
| Країна |
Російська імперія СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тімірязєва |
| Галузь | берегові процеси, гідрологія |
| Заклад | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Звання | професор, член-кор. АН УРСР |
| Ступінь | доктор технічних наук |
| Відомі учні | Сеймов Валентин Михайлович |
| Членство | НАН України |
Біографія
Народився 3 вересня 1893 року в Казані, Росія. Закінчив 1924 року Московську сільськогосподарську академію імені К. А. Тімірязева зі спеціальності «гідротехнік». Учасник Другої світової війни. Працював у водогосподарських установах Середньої Азії, Закавказзя. Завідувач кафедри в Омському сільгоспуніверситеті, викладав у Київському гідромеліоративному інституті. У 1945–1948 роках працював у секції водогосподарських проблем АН України. Докторський ступінь отримав у 1946 р. Член-кореспондентом АН України обраний у 1951 р. У Київському університеті працював у 1962–1967 роках завідувачем кафедри гідрології суші (тепер гідрології та гідроекології) географічного факультету. Водночас завідував відділом в Інституті гідрології і гідротехніки АН України (тепер Інститут гідромеханіки НАН України).
Наукові праці
Сфера наукових досліджень: питання динаміки берегів морів і водосховищ, зокрема, теорії гідродинаміки прибережної зони, дії вітрових хвиль на гідротехнічні споруди і береги, а також циркуляції двофазних потоків у трубопроводах і ріках. Розробив методи захисту берегів від затоплювання та розмивання, а також захисту водозаборів і портів від замулювання та занесення. Створив новий науковий напрям — динаміка берегів водосховищ. Автор близько 200 наукових праць. Основні праці:
- Лісосплав і лісосплавні споруди на річках України. — К., 1955 (у співавторстві).
- Дослідження вздовжберегового руху наносів на водосховищах. — К., 1967 (у співавторстві).
- Регулювання вздовжберегового потоку наносів. — К., 1972 (у співавторстві).
- Динаміка берегів водосховищ. — К., 1973.
Література
- Пишкін, Борис Андрійович // Велика українська енциклопедія.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
- Хільчевський В. К. Кафедра гідрології і гідрохімії: освіта і наука. — К., 2000.
- Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи / За ред. В. К. Хільчевського. — К., 2004.
- Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.