Берегознавство

Існує 4 напрямки берегознавства:

1. Гідродинаміка вивчає процес трансформації морських хвиль і рух водних мас в зоні їх деформації, а також розвиток цих процесів у міру зміни конфігурації дна і обрисів берегової лінії басейну. Досліджуються течії, що виникли в процесі трансформації хвиль, припливні явища, згінно-нагінні коливання.
2. Літодинаміка берегової зони вивчає процеси переміщення й відкладення наносів, а також вивчення складів прибережно-морських наносів, що викликаються хвилями і хвильовими течіями, згінно-нагінні і припливно-відпливними явищами.
3. Морфодинаміка вивчає закономірності розвитку рельєфу берегової зони, який буває:
   • абразійним — процеси сприяють руйнуванню корінних берегів, утворення уламкового матеріалу. Цей матеріал під впливом гідродинамічних процесів втягується у процес трансформації та переміщення як вздовж, так і впоперек берегів.
   • акумулятивним — для пізнання цих процесів необхідне вивчення сучасного рельєфу і будови берегової зони, для цього застосовують стаціонарні, повторні спостереження в різних районах берегової зони морів і океанів.
4. Нехвильові процеси:
   • еолові процеси, що протікають на поверхні акумулятивних форм;
   • твердий стік річок, так як вони є одним з головних джерел живлять берегову зону.
   • біогенні процеси, оскільки тварини відмираючи поповнюють берегову зону.

• Рельєф морських берегів = Coasts relief: навчальний посібник: [для вищих навчальних закладів] / Н. І. Карпенко. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. — 308 с.

• (рос.) Леонтьев О. К., Никифоров Л. Г., Сафьянов Г. А. Геоморфология морских берегов. — М. : Изд-во МГУ, 1976.
• (рос.) Сафьянов Г. А. Геоморфология морских берегов. — М. : Изд-во географического ф-та, 1996.

• Кафедра фізичної географії і природокористування Одеського національного університету.
• (англ.) (фр.) (пол.) (рос.) CoastLearn Архівовано 7 січня 2015 у Wayback Machine. — програма з дистанційного навчання в сфері комплексного управління прибережними зонами.