Пливе кача по Тисині

Зовнішні відеофайли
	«Піккардійська терція» — альбом «Ельдорадо», 2002
	Хор КПБА (регент — Надія Купчинська, соліст — Микола Христян), 2014
	Мар'яна Садовська — концерт на підтримку рідних українських політв’язнів, 2018

«Пливе кача по Тисині»
Пісня
Жанр	рекрутський, тужливий, поховальний
Мова	українська (лемківський діалект)
Автор слів	народна пісня, поезія
	Цей твір у Вікіджерелах

«Пливе́ ка́ча по Тиси́ні…» — українська лемківська[1] (за іншими даними, закарпатська[lower-alpha 1]) тужлива народна пісня. Стала широковідома після її виконання під час реквієму за загиблими учасниками Революції гідності.

Пісня «Плине кача…» включена до протоколу параду ЗСУ до Дня Незалежності 24 серпня 2014-го (у виконанні академічного хору ім. Ревуцького).

Походження

За свідченнями фольклориста Івана Хланти, пісню «Пливе кача по Тисині» вперше записав композитор і фольклорист Дезидерій Задор у 1940-х роках у селі Воловець Закарпатської області[2]. Пісня була опублікована у збірці «Народні пісні підкарпатських русинів» в Ужгороді у 1944 році[3].

На думку дослідника Василя Сокола, пісня має літературну історію. Народний поетичний твір був істотно перероблений закарпатським письменником і перекладачем Василем Ґренджою-Донським[4]

У найближчій історичній перспективі належала до репертуару воїнів УПА під час Другої світової війни та збройної боротьби 1950-х років.

Історія записів і виконання

Рання історія

Першою виконала пісню «Гей, пливе кача по Тисині» на професійній сцені у 1960-х роках солістка Закарпатського народного хору Віра Баганич[5], а в 1972 році записала її на платівку фірми «Мелодія»[6].

Нове публічне життя прийшло до пісні 1986-го року: вона увійшла до репертуару львівського ВІА «Ватра» (спершу в сольному виконанні О. Білозір, пізніше в дуеті з В. Морозовим)[7]. 1988 року пісню записав канадсько-український гурт «Черемшина» і вона увійшла в альбом «Cheremshyna (volume 3)». Гурт додав до оригінального виконання Закарпатського народного хору простий вокаліз, покликаний торкнутися серця слухачів і допомогти зрозуміти біль матері, яка втратила коханого сина[8].

Сучасність

Мар'яна Садовська виконує пісню у супроводі індійської фісгармонії

2000 року пісню включено до циклу «Наші партизани» спільного альбому Тараса Чубая та гуртів «Плач Єремії» і «Скрябін»[9]. Великої популярності пісня здобула після виходу 2002 року в аранжуванні і виконанні «Піккардійської Терції» альбому «Ельдорадо»[10].

Крім «Піккардійської Терції», пісня також відома у виконанні різних гуртів та хорових колективів, таких як капела ім. Ревуцького, а також хор Київської православної богословської академії, семінаристи якої були безпосередніми учасниками подій у центрі Києва. Також ця пісня виконувалася на міжнародному фестивалі «Virgo Lauretana» в Італії[11]. Шанувальникам рок-музики відома за інструментальним виконанням Лютомисла[12]. Пісню виконав данський неофолк-гурт «Die Weisse Rose» під час свого концерту у Києві 2015 року, вона увійшла у їхній концертний альбом «White Roses In Bloom In Kyiv»[13].

Події Революції Гідності

Вшанування пам'яті «Небесної сотні».
Київ, Майдан Незалежності, 23 лютого 2014 року.

Версія 2002 року у виконанні «Піккардійської Терції» була запропонована як реквієм під час перших панахид на Майдані Незалежності за загиблими героями Революції гідності. Композиція прозвучала у січні 2014-го, на похороні загиблого білоруса Михаїла Жизневського. Його друзі знали, що пісня «Гей, пливе кача» є його улюбленою і тому ввімкнули її під час прощання з ним[14]. Через сильне смислове й емоційне навантаження цієї пісні її продовжили співати в пам'ять за загиблими, трохи з часом вона стала неофіційним гімном, який співали в пам'ять за загиблими активістами Євромайдану (Небесної сотні)[15] та іншими загиблими під час війни на сході України.

За свідченням ведучого сцени Майдану Володимира Гонського, пісня мала потужний емоційний вплив на учасників панахид, аж до травматичного включно (серцеві напади, шоковий стан, істерики).

«…кожна мати розуміє, що виховує сина не для того, щоби відпускати на війну, будь-який чоловік не хоче загинути на чужині, сестра чи брат не готові втрачати найближчих. Сьогодні вже важко уявити собі прощання з Героями якимось іншим твором. Людина, яка написала цю пісню, перепустила її через серце. Тому зараз із автором в унісон плачуть сотні тисяч людей…»

Інші виконання

Пісня виконувалась у телевізійному шоу «Голос країни» (5-й і 6-й сезони). У виборі наосліп її виконали Дарина Степанюк та учасниця суперфіналу Інна Іщенко. Входить до репертуару фіналістів шоу X-Фактор тріо «Тріода».

Звукозаписи

Закарпатський народний хор, солістка Віра Баганич. LP, «Мелодія», СРСР (1972)[16]
«Черемшина» — «Cheremshyna Volume 3». «Yevshan Records», Канада (1988)[17]
О. Білозір та В. Морозов. Аудіокасета, студія «Кобза», Україна-Канада (1989)[18]
О. Білозір — Singer From Ukraine. Аудіокасета, «Українська громада Вікторії», Австралія (1993)[19]
Тарас Чубай і Скрябін — «Наші партизани». CD, Караван CD, Україна (2000)[20]
Mariana Sadovska — «Songs I Learned In Ukraine». CD, Global Village Music, Канада (2001)[21]
Піккардійська Терція — «Ельдорадо», CD, Rostok Records, Україна ‎(2002)[10]
Angela Gaber Trio — «Opowieści Z Ziemi». CD. Aura Art, Польща (2013)[22]
Тріода — Душа українського народу. V Studio (2014)[23]
Die Weisse Rose (Данія) — White Roses In Bloom In Kyiv. CD, Old Captain, Україна (2015)[13]
Dagadana — Meridian 68. CD. Karrot Kommando, Польща (2016)[24]
Switchback — Live In Ukraine (запис із концерту у Запоріжжі, 2015). CD, Multikulti Project, Польща (2016)[25]
Сусанна Яра — Rusyn Takes. CD, Ruska Bursa, Польща (2017)[26]
Віра Баганич — «Понад Плаєм, Плаєм…». Закарпатські народні пісні з репертуару Віри Баганич. MP3-CD. Управління культури Закарпатської облдержадміністрації. (2017)[27]

Фільми

Саундтрек у документальному фільмі «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939». Режисер Тарас Химич, «Invert pictures», 2012[28]

Пісня на SoundCloud

Аліна Залозна у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
Андрій Ляшук у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
Bela Leindecker у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
Grass Project у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
Leléka у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
Lutomysl у соціальній звуковій хмарі SoundCloud

Див. також

Ближче, Господи, до Тебе

Примітки

Про депортацію лемків у Радянському Союзі не можна було говорити — історик Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine., Роман Кабачій, Радіо Свобода, 08 лютого 2016
Гнатів, Сможаник, 2014, с. 80-83.
Народнѣ пѣснѣ Подкарпатскихъ Русиновъ, 1944, с. 51.
Сокіл, 2014, с. 821.
Закарпатську співачку, яка відкрила українцям баладу «Гей, пливе кача по Тисині», нагородили почесною відзнакою. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.
Віра Гамага стала Заслуженою. Архівовано 9 серпня 2019 у Wayback Machine. «Час Закарпаття»
Оксана Білозір, Віктор Морозов — Пливе кача (1989). Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 9 серпня 2019.
The Story of the Song "Plyve Kacha Po Tysyni". Cheremshyna Ensemble (англ.). 23 червня 2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.
Тарас Чубай, Скрябін — Наші партизани. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.
Піккардійська Терція — Ельдорадо. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.
54-й хоровий фестивалі Virgo Lauretana в Італії «Гей, пливе кача по Тисині». Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 8 червня 2014.
Lutomysl — Пливе Кача По Тисині…. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 9 серпня 2019.
Die Weisse Rose — White Roses In Bloom In Kyiv. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.
У «Пливе кача» міститься історичний код нації. Збруч. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
На Майдані прощаються із загиблими героями. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
Закарпатський Народний Хор — Untitled. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.
Cheremshyna — Cheremshyna Volume 3. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.
Віктор Морозов, Оксана Білозір — Віктор Морозов, Оксана Білозір. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.
Оксана Білозір, Іван Попович — Оксана Білозір / Пісні І. Поповича. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.
Тарас Чубай, Скрябін — Наші партизани. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.
Mariana Sadovska — Songs I Learned In Ukraine. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
Angela Gaber Trio — Opowieści Z Ziemi. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
Тріода — Душа українського народу (2014). Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 9 травня 2017.
Dagadana — Meridian 68. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
Switchback (5) — Live In Ukraine. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
Susanna Jara — Rusyn Takes. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
Запрошує Віра Баганич — 27 Квітня 2017 — Закарпатський організаційно-методичний центр культури. zakfolkcenter.at.ua. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.
Хемій М. Цікаве про Карпатську Україну від київських музейників // Мукачево.net. — 2014. Архівовано з джерела 15 вересня 2019. Процитовано 2 січня 2021.

Коментарі

Як стверджує історик та журналіст, автор книжки про депортацію українців з Польщі на південь України «Вигнані на степи» Роман Кабачій, частина території в Перечинському та Великоберезнянському районах сучасної Закарпатської області є історичними землями Лемківщини (Джерело: Про депортацію лемків у Радянському Союзі не можна було говорити — історик, Роман Кабачій, Радіо Свобода, 08 лютого 2016).

Література та джерела

Література

Гнатів З., Сможаник О. Образно-символічна та інформаційна наповненість українських народних пісень (на прикладі «Гей, пливе кача по тисині») // Молодь і ринок. — Дрогобич : Дрогобицький педагогічний університет ім. І. Франка, 2014. — Вип. 12. — № 119. — С. 80-83. — ISSN 2308-4634.
Сокіл В. Про пісню «Пливе кача по Тисині» // Народознавчі зошити. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2014. — Вип. 4. — № 118. — С. 817-821. — ISSN 1028-5091.
Німчук В. До питання про походження пісні «Пливе кача по Тисині» // Слово і час. — Львів : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2014. — Вип. 7. — № 655. — С. 79-85. — ISSN 0236-1477.
Падяк В. Плаве кача по Тисині…: перша світова війна у карпаторусинському пісенному фольклорі: монографiчне дослiдження. — Ужгород : Видавництво Валерія Падяка, 2017. — 118 с.

Джерела

Верхратський І. Пла́вле кача́, пла́вле, са́мо собі́ ра́пче // Знадоби для пізнаня угорсько-руских говорів / під ред. М. Грушевського. — Записки НТШ. — Львів : Накладом наукового Товариства імени Шевченка, 1899. — Т. 29. — С. 194.
Врабель М. Плавае кача по Тисинѣ // Угро-русски народны спѣванки. — Будапештъ : Печатня Общества Франклинъ, 1901. — Т. 1. — С. 51.
Головацкий Я. Ѳ. Народныя пѣсни Галицкой и Угорской Руси // Чтенія въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ. — Москва : Въ Университетской Типографіи, 1864. — Т. 3. — С. 238.
Головацкий Я. Ѳ. Обрядныя пѣсни // Народныя пѣсни Галицкой и Угорской Руси. — Москва : Въ Университетской Типографіи (М. Катковъ), на Страстномъ бульварѣ, 1878. — Т. 2. — С. 550-551.
Де-Воллан Г. Моя мамка лютеранка // Угро-русскія народныя песни. — С.-Петербургъ : Типографія Миниестерства внутренних дѣлъ, 1885. — Т. XIII. — С. 93-94.
Задоръ Д., Костьо Ю., Милославский П. Плаве качка по Тисинѣ // Народнѣ пѣснѣ Подкарпатскихъ Русиновъ. — Унгваръ : Выданя Подкарпатского общества наукъ, 1944. — С. 51. — (Народна библіотека Ч. 1)

Посилання

Небесна Сотня відео на YouTube

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[ПДЛ-1] Про депортацію лемків у Радянському Союзі не можна було говорити — історик Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine., Роман Кабачій, Радіо Свобода, 08 лютого 2016

[FOOTNOTEГнатів,_Сможаник201480-83-3] Гнатів, Сможаник, 2014, с. 80-83.

[FOOTNOTEНароднѣ_пѣснѣ_Подкарпатскихъ_Русиновъ194451-4] Народнѣ пѣснѣ Подкарпатскихъ Русиновъ, 1944, с. 51.

[FOOTNOTEСокіл2014821-5] Сокіл, 2014, с. 821.

[6] Закарпатську співачку, яка відкрила українцям баладу «Гей, пливе кача по Тисині», нагородили почесною відзнакою. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.

[7] Віра Гамага стала Заслуженою. Архівовано 9 серпня 2019 у Wayback Machine. «Час Закарпаття»

[8] Оксана Білозір, Віктор Морозов — Пливе кача (1989). Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 9 серпня 2019.

[9] The Story of the Song "Plyve Kacha Po Tysyni". Cheremshyna Ensemble (англ.). 23 червня 2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.

[10] Тарас Чубай, Скрябін — Наші партизани. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.

[Ельдорадо-11] Піккардійська Терція — Ельдорадо. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[12] 54-й хоровий фестивалі Virgo Lauretana в Італії «Гей, пливе кача по Тисині». Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 8 червня 2014.

[13] Lutomysl — Пливе Кача По Тисині…. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 9 серпня 2019.

[White_Roses-14] Die Weisse Rose — White Roses In Bloom In Kyiv. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[15] У «Пливе кача» міститься історичний код нації. Збруч. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.

[16] На Майдані прощаються із загиблими героями. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2014.

[17] Закарпатський Народний Хор — Untitled. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[18] Cheremshyna — Cheremshyna Volume 3. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[19] Віктор Морозов, Оксана Білозір — Віктор Морозов, Оксана Білозір. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[20] Оксана Білозір, Іван Попович — Оксана Білозір / Пісні І. Поповича. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[21] Тарас Чубай, Скрябін — Наші партизани. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[22] Mariana Sadovska — Songs I Learned In Ukraine. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[23] Angela Gaber Trio — Opowieści Z Ziemi. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[24] Тріода — Душа українського народу (2014). Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 9 травня 2017.

[25] Dagadana — Meridian 68. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[26] Switchback (5) — Live In Ukraine. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[27] Susanna Jara — Rusyn Takes. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[28] Запрошує Віра Баганич — 27 Квітня 2017 — Закарпатський організаційно-методичний центр культури. zakfolkcenter.at.ua. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.

[29] Хемій М. Цікаве про Карпатську Україну від київських музейників // Мукачево.net. — 2014. Архівовано з джерела 15 вересня 2019. Процитовано 2 січня 2021.

[2] Як стверджує історик та журналіст, автор книжки про депортацію українців з Польщі на південь України «Вигнані на степи» Роман Кабачій, частина території в Перечинському та Великоберезнянському районах сучасної Закарпатської області є історичними землями Лемківщини (Джерело: Про депортацію лемків у Радянському Союзі не можна було говорити — історик, Роман Кабачій, Радіо Свобода, 08 лютого 2016).