Повені в Європі (2021)

Через великі дощі з 12 липня на заході й південному заході вийшли з берегів притоки Рейну: Ар і Мозель та кілька маленьких річок. Основний удар стихії припав на Північний Рейн-Вестфалію та Рейнланд-Пфальц. Понад 165 тис. людей лишилося без електропостачання, пошкоджено залізничні магістралі[24], зруйновано мости й житло. Міноборони оголосило режим військової катастрофи на заході країни[25]. Ця повінь стала найбільшим стихійним лихом Німеччини протягом 50 років[26][27].

До 18 липня було зафіксовано понад 150 жертв, понад 1,3 тис. зникло. Щонайменше 45 людей загинуло у Північному Рейн-Вестфалії, 110 — в Рейнланд-Пфальці (всі в районі Арвайлер), один — у баварському районі Берхтесгаден.

У деяких містах почалися проблеми з подачею питної води. На заході країни вийшли з ладу гідроелектростанції.

18 липня повінь сталася на сході країни, було зупинено залізничне сполучення з Чехією[28][29]. Того ж дня у Баварії було оголошено режим надзвичайного стану[30], продовжився підйом рівня води в річках Берхтесгаденер Ахе, Траун і Тіролер Ахен.

19 липня у Німеччині під час повеней стався розлив нафти на заводі у землі Північний Рейн-Вестфалія. В результаті забруднена вода могла потрапити до місцевих водосховищ[31]. За даними розслідування, розлив міг статися через підтоплення і селеві потоки, що пошкодили сховища нафтопродуктів[32]. Вночі проти 21 липня влада країни заявила про 169 жертв паводків[33]. Канцлер Ангела Меркель відвідала постраждале місто Бад-Мюнстерайфель[34].

Повені та пошкодження в Тільфі, Бельгія, 16 липня

Пошкодження в Пепінстері, Бельгія, 17 липня

15 липня жителям Льєжу, де живе 200 тис. людей, було запропоновано евакуюватись через побоювання, що річка Маас може вийти з берегів і міст через дамбу може зруйнуватися[35][36][37]. До центру міста не впускали транспорт, а виїзд дозволявся лише для евакуації[38]. До 16 липня кілька менших муніципалітетів провінції Лімбург також отримали наказ про евакуацію[39]. Через сильну повінь та через те, що десятки домашніх паливних баків розбилися й почали витікати в річки, ряд муніципалітетів провінцій Льєж та Намюр залишилися без питної водопровідної води[40].

У Валлонії без електропостачання лишилося 41 тис. домогосподарств[41]. Фундаменти будівель біля річок зруйнувались. У містечку Пепінстер на березі річки Весдер бьуло зруйновано щонайменше 20 будинків, виявлено 23 жертви. Місто Верв'є також сильно постраждало[42].

Опади були найбільш інтенсивними на сході країни: за 48 годин у муніципаліті Джалей (провінція Льєж) випало 271,5 мм дощу, що є абсолютним рекордом для Бельгії, це майже втричі більше середньомісячної кількості опадів у цьому регіоні на липень. У місті Спа у Льєжі, протягом 48 годин випало 217 мм дощу. На території практично всієї провінції Люксембург випало від 150 до 200 мм дощів протягом 48 годин. У Фландрії максимальна кількість опадів становила 77 мм протягом 48 годин у Рансберзі. У Ділзен-Штоккемі річка Маас 16 липня досягла потоку 3300 м³ на секунду, це максимальний потік, на який розраховані місцеві дамби.

Порожній пасажирський потяг зійшов з рейок у Групонті, коли колію розмило паводковою водою, сміття розсипалося колією. Лінія Шарлеруа — Намюр — Льєж та всі залізничні лінії в Бельгії на південь від цієї лінії були закриті[43]. Сільськогосподарському сектору країни нанесено великі збитки, включаючи довгострокові наслідки, такі як ерозія ґрунту. Під час самої повені ферми та худобу довелося евакуювати, багато полів було пошкоджено, а врожаї було знищено[44]. Гонкова траса Спа-Франкоршам зазнала пошкоджень під'їзних шляхів та цифрової інфраструктури безпеки[45]. Тут мало відбутися Гран-прі Бельгії 29 серпня 2021 року[46].

20 липня прем'єр-міністр Александер де Кроо оголосив національним днем ​​жалоби[47]. В результаті повені загинуло 27 людей, близько 20 зникло безвісти[48]. Стихія торкнулася провінцій Льєж, Намюр, Валлонський Брабант, Люксембург, Антверпен і Фламандський Брабант. Десятки тисяч було евакуйовано. У постраждалих регіонах почалися проблеми з електропостачанням. Повінь була названа найкатастрофічнішою за всю історію країни[49].

Кілька комун було евакуйовано[50].

16 липня почалася евакуація жителів у Лімбурзі. У провінції почалися проблеми з електропостачанням[51]. Евакуйовано 15 тис. людей[52]. Того ж дня на півдні країни в районі містечка Меєрсен повінь прорвала дамбу[53][54]. За даними влади, рівень води в Маасі і Рурі перевершивши рекордні рівні, зафіксовані під час великих повеней 1993 і 1995 рокку.

В результаті негоди на північному сході Італії загинула одна людина, пошкоджено канатну дорогу та завдано шкоди сільськогосподарським культурам[55]. Довгі зливи з градом і грозами викликали зсуви[56]. У Трентіно-Альто-Адідже впало дерево пошкодило канатну дорогу та пошкоджено кілька доріг, а у Венето одна людина загинула[57].

12 липня гроза зі зливами почалася в Лондоні, підтоплено вулиці, закрито кілька станцій метро[58].

У східних регіонах (О-де-Франс, Гранд-Ест та Бургундія-Франш-Конте) почалася повінь, в департаменті Сона і Луара оголосили «помаранчевий» рівень погодної небезпеки. Підтоплення почалися в Ліоні. Муніпаліцети Бар-ле-Дюк та Арбуа, було затоплено, мешканцям пропонувалося лишатися вдома. Між департаментами Сона і Луара та Жура річки Сель та Брен піднялися до найбільшого за 15 років рівня.

За даними Météo-France, зранку 12 липня до обіду 16 липня у муніципалітеті Шатель-де-Жу випало 199 мм дощу, 159 мм у Ле-Ф'є (обидва в департаменті Жура) та 158 мм у Вілле-ла-Шевр у департаменті Мерт і Мозель, а також 7 мм у Пленфен (департамент Вогези)[59].

18 липня повінь досягла Чехії[60]. Евакуйовано жителів двох сіл в Ліберецькому краї на півночі країни. Припинено залізничне сполучення з Німеччиною.

17 липня повінь затопила Галлайн, завдавши шкоди кільком районам неподалік німецького кордону[61]. Рятувальники у федеральних землях Зальцбург і Тіроль були приведені в стан підвищеної готовності для відвернення повені, а канцлер Себастьян Курц написав, що сильні дощі завдають серйозних збитків у кількох місцях Австрії[62]. Одна людина загинула в Зальбах-Гінтерглеммі[12].