Повітряно-космічні сили Росії

Організаційно ВКC ЗС Росії включають в себе три роди військ (сил)[6]:

• Військово-повітряні сили;
• Війська ППО-ПРО;
• Космічні війська.

Завдання

Вручення Бойового прапора
Повітряно-космічних сил Володимиром Путіним.
Москва, Кремль, 17 березня 2016 року

Повітряно-космічні сили вирішують широкий спектр завдань[6]:

• відбиття агресії в повітряно-космічній сфері та захист від ударів засобів повітряно-космічного нападу супротивника пунктів управління вищих ланок державного і військового управління, угруповань військ (сил), адміністративно-політичних центрів, промислово-економічних районів, найважливіших об'єктів економіки та інфраструктури країни;
• ураження об'єктів і військ противника із застосуванням як звичайних, так і ядерних засобів ураження;
• авіаційне забезпечення бойових дій військ (сил) інших видів і родів військ;
• поразку головних частин балістичних ракет вірогідного противника, атакуючих важливі державні об'єкти;
• забезпечення вищих ланок управління достовірною інформацією про виявлення стартів балістичних ракет і попередження про ракетний напад;
• спостереження за космічними об'єктами і виявлення загроз на адресу Росії в космосі і з космосу, а при необхідності — парирування таких загроз;
• здійснення запусків космічних апаратів на орбіти, управління супутниковими системами військового і подвійного призначення в польоті і застосування окремих з них в інтересах забезпечення військ необхідною інформацією;
• підтримання в установленому складі і готовності до застосування супутникових систем військового і подвійного призначення, засобів їх запуску та управління і ряд інших завдань.

Повітряно-космічні сили Російської Федерації створені шляхом об'єднання Військово-повітряних сил й Військ повітряно-космічної оборони. 3 серпня 2015 ріку, у ході селекторної наради Міністр оборони Російської Федерації генерал армії Сергій Кужугетович Шойгу заявив[7][8]:

"Формування ВКС шляхом з'єднання Військово-повітряних сил і Військ повітряно-космічної оборони є оптимальним варіантом вдосконалення системи повітряно-космічної оборони країни. Це дозволяє, в першу чергу, зосередити в одних руках всю відповідальність за формування військово-технічної політики щодо розвитку військ, що вирішують завдання в повітряно-космічній сфері, по-друге, за рахунок більш тісної інтеграції підвищити ефективність їх застосування, по-третє, забезпечити поступальний розвиток системи повітряно-космічної оборони країни. "

З 30 вересня 2015 року Повітряно-космічні сили Російської Федерації беруть активну участь у військовому втручання Росії у Сирії. Робота ВКС була високо оцінена Володимиром Путіним, багато військовослужбовців були удостоєні високих урядових нагород Росії та Сирії. На кінець 2016 року бойовий досвід в Сирії отримали 84 % льотного складу ВКС Росії[9].

17 березня 2016 року Верховний Головнокомандувач Збройними силами Російської Федерації Володимир Путін вручив Бойовий прапор Повітряно-космічних сил головнокомандувачу ВКС генерал-полковнику Віктору Бондареву[10].

Перший Командний склад Повітряно-космічних сил було призначено 1 серпня 2015 року[2]. Першим Головнокомандувачем Повітряно-космічними силами став генерал-полковник Віктор Бондарєв, який до цього обіймав посаду Головнокомандувача Військово-повітряними силами Російської Федерації.

В даний час (січень 2020 року) Командування ВКС представлено наступними вищими офіцерами:

Командувачі

• генерал-полковник Бондарєв Віктор Миколайович (1 серпня 2015 — 26 вересня 2017),
• Кураченко Павло Павлович (тимчасово виконувач обов'язків Головнокомандувача з 25.09.2017 по 22.11.2017),[11][12][2][13]
• генерал-полковник Суровикино Сергій Володимирович (31 жовтня 2017 — досі).

• Військовий навчально-науковий центр ВПС «Військово-повітряна орденів Леніна і Жовтневої Революції, Червонопрапорна академія імені професора М. Е. Жуковського і Ю. А. Гагаріна» (місто Вороніж),
• Військово-космічна Червонопрапорна академія імені А. Ф. Можайського (Санкт-Петербург),
• Ярославське вище військове училище протиповітряної оборони імені 60-річчя Великого Жовтня,
• Військова Червонопрапорна академія повітряно-космічної оборони імені Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова (місто Твер),
• Краснодарське вище військове авіаційне ордена Дружби народів училище льотчиків імені Героя Радянського Союзу А. К. Сєрова,
• Навчальний військовий центр при Рязанському державному радіотехнічному університеті,
• Навчальний військовий центр при Московському орденів Леніна і Жовтневої Революції авіаційному інституті імені Серго Орджонікідзе,[14]
• Навчальний військовий центр при Уфімському державному авіаційному технічному ордена Леніна університеті,[15]
• Військовий інститут при Московському державному технічному орденів Леніна, Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора університеті імені Н. Е. Баумана,[16]
• 183-ий навчальний центр,
• Тверське Суворовське військове училище.[17][18]

Головне заклад культури — Центральний офіцерський клуб Повітряно-космічних сил (Москва)[19].

У листопаді 2018 року Міноборони Росії повідомило про створення на території парку «Патріот» Центрального музею Повітряно-космічних сил Російської Федерації[20].

ВКС має Ансамбль пісні й танцю Повітряно-космічних сил.

• Збройні сили Російської Федерації
• Військово-повітряні сили Російської Федерації
• Космічні війська Російської Федерації
• Війська протиповітряної і протиракетної оборони Російської Федерації
• Служба безпеки польотів авіації Збройних сил Російської Федерації
• Головний храм Збройних сил РФ

• Офіційний сайт Міністерства оборони Російської Федерації. // mil.ru
• Структура Збройних Сил Російської Федерації. Повітряно-космічні сили. Завдання і головне командування. Офіційний сайт Міністерства оборони Російської Федерації // structure.mil.ru
• Дмитро Сергєєв. Повітряно-космічний «парасольку»: чим займуться нові війська Росії // ТРК «Зірка», 3 серпня 2015