Подуст Михайло Олександрович
Миха́йло Олекса́ндрович По́дуст (18 листопада 1921, Дунаївці, Подільська губернія, Українська РСР — 29 січня 2015, Київ) - полковник Радянської армії, ветеран Другої Світової, письменник, публіцист, педагог.
Михайло Олександрович Подуст | |
---|---|
Народження |
18 листопада 1921 УРСР, Подільська губернія, м. Дунаївці, |
Смерть |
29 січня 2015 (93 роки) Київ |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР, Україна |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1939—1976 |
Звання | Полковник |
Командування | 27th Missile Brigaded |
Війни / битви | |
Нагороди |
Біографія
Михайло Олександрович Подуст народився в сім'ї службовця. Мати - Подуст (Пелержінська) Тетяна Іванівна (1894-1989 рр..), родом з с. Пудлівці під м. Кам'янець-Подільському. Батько - Подуст Олександр Олександрович (1887-1932 рр..), Народився в м. Кам'янець-Подільському, закінчив Київську 1-у гімназію і юридичний факультет Київського університету, слідчий у прокуратурі м. Дунаївці, м. Кам'янець-Подільський. Дід - Подуст Олександр Юхимович, статський радник, викладач фізики і математики в гімназіях містах: Черкаси, Кам'янець-Подільський, Новгород-Сіверський, Київ.
У 1930 році родина з м. Дунаївці переїжджає в м. Кам'янець-Подільський, де пройшло дитинство і навчання в школі № 2.
У 1939 році вступив до Сумського артилерійського училища. 6 червня 1941, як відміннику навчання, було присвоєно звання лейтенанта, і отримав призначення на посаду командир взводу - начальник розвідки в 1 гаубичний артилерійський дивізіон 489-й гаубичний артилерійський полк 132 сд (м. Полтава). А 28 червня 1941 вже брав участь у першому бою з німцями на західній околиці села Любліно в Могильовській області.
Бібліографія
У 1947 році в журналі «Огонёк» вперше з'явився знімок М.А.Подуста.
У книзі «Автографи перемоги» поета Євгена Долматовського, нарис «Маленьке військовий підрозділ» присвячений родині М. А. Подуст.
У 2002 році вийшла в світ книга спогадів М. А. Подуст - «Своїми очима», присвячена фронтовим друзям, з якими автор пройшов від Москви до Берліна. Значна частина спогадів присвячена післявоєнній службі автора. Книга перевидавалася у 2004 році.
У книзі «Сумське артилерійське в серці назавжди» «Сумское артиллерийское в сердце навсегда» 2011 р.) наведені спогади М. А. Подуста про навчання в училищі.
У 2011 році київський поет Володимир Якович Погорєлов присвятив збірку віршів під назвою «Не старіє душа ветерана» Михайлу Олександровичу на честь його 90-річчя.
У грудні 2012 року вийшла в світ друга книга спогадів М. А. Подуст - «Ми з армійської шинелі», в основі якої покладені дві перші глави книги «Своїми очима».