Покровське (Менський район)
Покровське (до 1941 року — Бабá, у 1941—2016 роках — Жовтневе) — село в Україні, у Менському районі Чернігівської області. Населення становить 1142 осіб(2001).Орган місцевого самоврядування — Покровська сільська рада.
село Покровське | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район/міськрада | Менський район |
Рада | Покровська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA74020030280087689 |
Основні дані | |
Засноване | 1654 |
Колишня назва | Баба (до 1941) Жовтневе (1941-2016) |
Населення | 1142 |
Площа | 4,13 км² |
Густота населення | 276,51 осіб/км² |
Поштовий індекс | 15650 |
Телефонний код | +380 804644 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°31′23″ пн. ш. 32°20′37″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
126 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Покровське, вул. Колгоспна[джерело?], 3 |
Карта | |
Покровське | |
Покровське | |
Мапа | |
Село постраждало внаслідок геноциду української нації, проведеного урядом СССР у 1932—1933 та 1946—1947 роках.
Географія
Село розташовано на автотрасі Чернігів — Новгород-Сіверський. В селі є ставок який річечкою Ровчак протікає до ставку в селі Слобідка. В давнину замість ставка була річка Бабка. Станом на 2020 рік повністю пересох. В околицях села є два урвища. На північ від села- урвище Конопляне. На схід від села- урвище Братова.
Історія
Засновано не пізніше 1654 року у складі Чернігівського полку Гетьманської України.
З 1917 — у складі УНР. У 1918 сільські загони самооборони ліквідували вогнища більшовизму та пропаганди ненависті на майновому ґрунті (розстріляний високопоставлений агент більшовицької Росії Шелудько). Але у 1920-тих влада російських більшовиків закріпилася.
1929 почали примусову колективізацію господарств села. Терор проти селян супроводжувалося прилюдними грабунками під прикриттям оперативних загонів НКВС СРСР, побиттям незалежних господарників. 1932 у Бабі почалися випадки голодної смерті, які 1933 стали масовими. Не зважаючи на деморалізацію населення, частина мешканців села знаходила сили організувати допомогу сиротам. Про це свідчить Антоніна Кроха (1921 року народження):
...Я пам'ятаю нашу сусідку — бабу Варку, яка жила сама і весь час нас дітей потроху підкормлювала: то оладок з конюшини принесе, то гірсточку борошна. Для нас то було величезне свято. Ото так ми і вижили...
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 209 жителів села[2].
1941 радянські війська відступили із села. Відроджено народне господарство, відновлено церковне життя. 1943 сталінська влада знову прийшла до села, провівши масову насильницьку мобілізацію. 1946 — терор голодом.
До середини 50-хх років в селі існувала церква, яка архітектурою схожа на церкву, що знаходиться зараз в селі Чорнотичі. Але радянська влада була проти релігії, тому церкву було знесено, а на її місці збудували будинок культури.
До початку 60-хх років в сторону селище міського типу Сосниця, був хутір Братова. Він був поділений на нову та стару Братову. Розділяв хутір ставок, який після вимирання хутору був використаний для меліорації земель.
1991 мешканці села одностайно висловилися за відновлення державної незалежності України.
Сучасний стан
На разі в селі проживає трохи менше 800-ти осіб. Працює 3 продуктових магазинів та один побутових товарів, одне кафе, ФАП, школа та будинок культури та ДП «Зернятко» яке утворилося на землях колишнього колгоспу- мільйонника «Великий Жовтень».
Див. також
Джерела
- Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 126. ISBN 978-966-2720-05-1
- Жовтневе. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 20.5.1941 «Про перейменування села Баба, Бабинської сільської Ради, Менського району, Чернігівської області»
- Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»