С-60
С-60 — радянський зенітно-артилерійський комплекс, що використовує зенітні гармати АЗП-57 калібру 57 мм (розроблені в середині 1940-х років), широко поширений у світі.
Розробка
Проектування 57-мм автоматичної зенітної гармати було розпочато 1944 року в НДІ-58 в ЦАКБ Василя Грабина під керівництвом Льва Локтєва на основі теоретичних розробок Михайла Логінова. Нова модель була призначена замінити існуючі 37-мм зенітні гармати M1939. Дослідний зразок гармати АЗП-57 УСВ випробували наприкінці 1946 року на Донгузькому полігоні, виявлені недоліки були усунуті. Гармата прийнята на озброєння Радянської Армії в січні 1950 року під назвою «57-мм зенітна автоматична гармата АЗП-57». У тому ж році почалося її серійне виробництво на заводі № 4 ім. Ворошилова в Красноярську.
АЗП-57 комплексу С-60 стала першою радянською польовою зенітною гарматою, наведення якої здійснювалося дистанційно. Вона встановлена на чотириколісному шасі, що дозволяє буксирування за допомогою військової вантажівки (6x6) або гусеничного артилерійського тягача. Для переведення гармати з похідного в бойове положення обслузі потрібна 1 хвилина, навпаки — 2 хвилини.
Бойове застосування
У Сухопутних військах ЗС СРСР застосовувався до кінця 80-х (в період Афганської війни). Останньою військовою частиною, на озброєнні якої стояв комплекс С-60, був 990-й зенітний артилерійський полк (990-й зап) 201-ї мотострілецької дивізії. Зенітні батареї 990-го зап несли бойову охорону аеропорту м. Кундуз.
С-60 експортувався в багато країн світу та неодноразово застосовувався у військових конфліктах. Гармати цього комплексу широко використовувалися в системі ППО Північного В'єтнаму під час В'єтнамської війни, показавши високу ефективність при стрільбі по цілях на середніх висотах, а також арабськими державами (Єгипет, Сирія, Ірак) в арабо-ізраїльських конфліктах та ірано-іракській війні. Морально застаріла до кінця XX століття, С-60, в разі масованого застосування, все ще здатна знищити сучасний літак класу винищувач-бомбардувальник, що було продемонстровано під час війни в Перській затоці 1991 року, коли іракські обслуги з гармат цього комплексу зуміли збити кілька американських та британських літаків.
На сьогодні в Росії комплекс знаходиться на консервації. Незважаючи на це, офіцерів-командирів обслуги випускали аж до 2007 року. У військах офіцери, підготовлені (переважно, в рамках військових кафедр) для обслуговування АЗП-57 комплексу С-60, для подальшого несення служби проходять перенавчання на інші види протиповітряного озброєння.
Технічні дані
- Тип зброї: одноствольна автоматична гармата;
- Калібр: 57 мм;
- Снаряд: 57 × 348 мм SR;
- Принцип дії: використанні енергії віддачі при короткому ході ствола;
- Довжина: 8,5 м;
- Довжина ствола: 4110 мм;
- Нарізи: 24 шт;
- Маса в бойовому положенні: 4,8 т;
- Зона обстрілу по дальності: 4000 м (оптичний приціл), 6000 м (радіолокаційний приціл);
- Зона обстрілу по висоті: 4000 м;
- Максимальна швидкість повітряної цілі: 300 м/с;
- Швидкострільність: 105—120 пострілів/хв;
- Практична швидкострільність: 70 пострілів/хв;
- Найбільший кут піднесення: 87°;
- Кут нахилу: -2°;
- Початкова швидкість снаряда: 1000 м/с;
- Вага вражаючої частини снаряда: 2,8 кг;
- Боєприпаси: ОТ, ОЗТ, БЗТ, БРТ;
- Обслуга: 6-8 осіб.
Модифікації
Оператори
Албанія — деяка кількість, станом на 2007[2]
Алжир — 70 С-60, станом на 2007[2]
Ангола — деяка кількість, станом на 2007[2]
Афганістан — деяка кількість, станом на 2007[2]
Бангладеш — кілька Тип 59[3], станом на 2007[2]
Болгарія — деяка кількість, станом на 2007[2]
Боснія і Герцеговина — деяка кількість, станом на 2007[2]
В'єтнам — деяка кількість, станом на 2007[2]
Гвінея — 12 Тип 59, станом на 2007[2]
Гвінея-Бісау — 10 С-60, станом на 2007[2]
Єгипет — деяка кількість у складі армії, ще 600 у військах ППО, станом на 2007[2]
Замбія — близько 30 С-60, станом на 2007[2]
Індонезія — 256 С-60 в армії, ще деяку кількість на озброєнні морської піхоти, станом на 2007[2]
Іран — деяка кількість, станом на 2007[2]
Ємен — 120 С-60, станом на 2007[2]
Камбоджа — деяка кількість, станом на 2007 рік[2]
Киргизстан — 24 С-60, станом на 2007[2]
Китай — деяка кількість Тип 59, станом на 2007[2]
Республіка Конго — деяка кількість, станом на 2007[2]
Північна Корея — деяка кількість, станом на 2007[2]
Куба — деяка кількість, станом на 2007[2]
Лаос — деяка кількість, станом на 2007[2]
Лівія — деяка кількість, станом на 2007[2]
Мавританія — 12 С-60, станом на 2007 рік[2]
Малі — 6 С-60, станом на 2007[2]
Мозамбік — 60 С-60, ще 30 на зберіганні, станом на 2007 рік[2]
Молдова — 11 С-60, станом на 2007[2]
Монголія — деяка кількість, станом на 2007[2]
Пакистан — 144 Тип 59, станом на 2007[2]
Польща — 224 С-60, станом на 2007[2]
Росія — деяка кількість, станом на 2007[2].svg.png.webp)
Сирія — 600 С-60, станом на 2007[2]
Судан — деяка кількість, станом на 2007[2]
Таїланд — близько 6 Тип 59, ще не менше 18 небоєздатних, станом на 2007[2]
Туркменістан — 22 С-60, станом на 2007[2]
Україна — близько 400 С-60, станом на 2007[2]
Ефіопія — деяка кількість, станом на 2007 рік[2]
- Колишні
Польща
Станом на початок 2021 року мала на озброєнні модернізовану версію радянської зенітної гармати С-60, що має назву S-60MB. Нова версія оснащена системою електричного приводу та цифровою системою взаємодії з командною машиною, що дозволяє здійснювати автоматичне наведення гармати на ціль[4].
В березні 2021 року 8-й зенітний дивізіон ВМС Польщі на військових навчаннях здійснив денні та нічні стрільби з модернізованих 57-мм зенітних гармат С-60МВ та переносних зенітних ракетних комплексів[4].
Примітки
- модернізований танк ПТ-76Б
- The Military Balance 2007 / C. Langton. — London: Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — 450 p. — ISBN 1-85743-437-4, pp. 70-358
- китайська копія С-60
- Польські морські зенітники стріляли з гармат С-60 (ФОТО). Ukrainian Military Pages. 6 березня 2021.
Література
- Шунков В. Н. Артилерія. — Мн.: Попурі, 2001. — 704 с.