Понори (Прилуцький район)

Поно́ри — село в Чернігівській області України, центр сільської ради. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Розташоване на березі річки Ромни, за 9 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 421 особа, площа — 1,602 км².

село Понори
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Прилуцький район
Рада Понорівський старостинський округ Талалаївської селищної ради (Талалаївський район)
Основні дані
Перша згадка 1666
Населення 284
Площа 1,602 км²
Густота населення 262,8 осіб/км²
Поштовий індекс 17221
Телефонний код +380 4634
Географічні дані
Географічні координати 50°55′26″ пн. ш. 33°06′22″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 155 м[1]
Водойми річка Ромен
Найближча залізнична станція Талалаївка
Відстань до
залізничної станції		 9 км
Місцева влада
Адреса ради 17221, село Понори, вулиця Берегова, 17
Карта
Понори
Понори
Мапа

Історія

Село вперше згадуються під 1666 роком[2], було вільним військовим селом і входило до Краснянської, пізніше — Красноколядинської сотні Прилуцького полку. Згідно переписних книг на той час в селі було 9 господарств селян, з них 2 господарства «пашут на 4-х волах, да у них же по 2 лошади пашенных», 4 господарства «пашут на 2-х волах, да у них же по лошади пашенных» та 3 господарства «пашут на 2-х волах»; козаки не показані.

1705 року гетьман Iван Мазепа надав його прилуцькому полковнику Дмитро Горленку. 1714 року, з огляду на клопотання колишнього прилуцького полковника Івана Носа, гетьман Іван Скоропадський віддав село красноколядинському сотнику Леонтію Лащинському «до ласки військової», тобто у тимчасове, рангове володіння. Після відставки сотника у 1718 році село одержав його наступник — сотник Марко Ангеліовський, на тих же умовах. Після смерті сотника 1737 року у володіння селом вступив його зять штабс-лікар С. Семенов. Проте за скаргою нового сотника Петра Максимовича, у якій він доводив, що село було ранговим, «Правління гетьманського уряду» 1740 передало село йому «на ранг».

У період між 1730 та 1737 роками споруджена перша дерев'яна церква Святого апостола Марка [3]— престол освячений на честь ктитора сотника Марка Ангеліовського. Згодом, коли від Красноколядинської сотні відокремилася Голінська (1751), Понори поділені між сотниками цих сотень.

1740 року в селі було 25 дворів в (26 хат) селян, 4 бездворі хати, підсусідків (козаків не було). 1780 року — 35 дворів (45 хат) та 8 бездворих хат селян, 15 дворів (27 хат) козаків.

З 1798 року у селі Вознесенська церква.[4]

Після анексії Гетьманщини Російською імперією у 1782 році село передано до складу Роменського повіту Чернігівського намісництва. Потім у складі Красноколядинської волості Конотопського повіту Чернігівської губернії.

Є на мапі 1812 року.[5]

У 1859 році у казеному та володарскому селі Понори була церква православна та 383 двори де жило 997 осіб (454 чоловічої та 543 жиночої статі).[6]

З 1917 року — у складі УНР.

В складі України

З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 184 двори, мешкало 465 жителів.

Освіта

В селі діє Понорська загальноосвітня школа.

Відомі люди

В селі народилися:

Див. також

Примітки
  1. Погода в селі Понорах
  2. Переписні книги 1666 року. Київ, 1933
  3. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 539 та 617 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  4. Поноры (Черниговская область). Википедия (рос.). 26 травня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  5. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 7 грудня 2021.
  6. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 48 : Черниговская губерния : ... по сведениям 1859 года. - 1866.. elib.shpl.ru. Процитовано 7 грудня 2021.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.