Попович-Боярська Климентина Карлівна

Життєпис

Закінчила гімназію у місті Львів. Вчителювала у селах Жовтанці та Честині (обидва нині Кам'янка-Бузького району Львівської області).

1890 переселена на Буковину, 19001944 проживала у селі Новосілка-Костюкова (нині Новосілка Заліщицького району).

Підтримувала дружні зв'язки з Іваном Франком (відвідував її; зберегла листування з ним) і Наталією Кобринською, залишила про них спогади.

Після загибелі чоловіка — священика О. Боярського (розстріляний підрозділом ЧА на порозі храму) від 1944 р. проживала у селі Бабинці на Тернопільщині.

Творчість

Серед творів Попович-Боярської — вірші, оповідання, поема «Звичайна історія».

1990 у Львові видано збірку творів письменниці (упорядник Петро Баб'як).

Свої літературні праці, оповідання та вірші видавала в часописах «Зоря», «Діло», «Літературно-науковий вісник». Вперше надрукувалася в альманасі Наталії Кобринської «Перший вінок». Тут вийшли її поема «Звичайна історія» та один ліричний вірш «Де Бог мій?».[1][2]

Пам'ять

У Бабинцях на будинку, де мешкала Попович-Боярська, відкрито пам'ятну таблицю (1988).

Примітки

Література

  • В. Олійник, Б. Пиндус. Попович-Боярська Климентина Карлівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П  Я. — 708 с. ISBN 978-966-528-279-2. — С. 120.
  • Петро Довгошия. Забута доля // Журнал «Тернопіль», 1993 р., № 4.
  • Петро Довгошия. Вони і час // Тернопіль, «Збруч», 2008 р.
  • Петро Довгошия. Увійти в таємниці духу. Іван Франко і Борщівський край // Тернопіль, «Астон», 2012

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.