Популярна механіка

«Популярна механіка» (англ. Popular Mechanics) — американський науково-популярний журнал, що видається з 1902 року англійською мовою. З 1958 року належить Hearst Communications. Містить новини науки і техніки: нові технології, наука, зброя, авіація, космос, автомобілі.

Popular Mechanics
Популярна механіка

англ. Popular Mechanics[1]
Скорочена назва ПМ
Обкладинка першого випуску, січень 1902 року
Країна видання  США
Місце публікації Нью-Йорк
Тематика автомобільна промисловість
Періодичність виходу щомісяця[2]
Мова англійська, французька, японська, російська
Видавець Hearst Communications
Засновано 1902
Обсяг охоплення читацької аудиторії — 400 тис. осіб в Москві і 1339,3 тис. осіб по всій Росії..
Комплектація Іноді комплектується предметами типу стереоокулярів або УФ-ліхтарика
Наклад 200 000 примірників в Росії примірників
ISSN 0032-4558 (друковане видання), 0032-4558
OCLC 871407149

popularmechanics.com
popmech.ru

Є дев'ять різних міжнародних видань, в тому числі російською, французькою (з 1946) і японською (з середини 1980-х), останнім часом з'явилося південно-африканське видання[3]. Деякі регіональні видання були закриті, наприклад, німецькою мовою журнал видавався з 1956 по 1962 роки[4], а іспанською — з 1947 по 2010 роки.

Російською мовою видається з 2002 року по ліцензії[5]. В даний час журнал виходить щомісяця загальним тиражем 200 000 примірників. До вересня 2008 року головним редактором був Олександр Грек, з вересня 2008 року головним редактором став Сергій Апресов[6], а з 2016 року головним редактором знову став Олександр Грек. Тематикою статей є історія, техніка (роботи, електроніка, комп'ютери, транспорт, нанотехнології, енергетика, технології в архітектурі, стінобитні знаряддя, сучасна побутова техніка, оригінальні винаходи, і т. д.), астрономія (космологія, космонавтика, планетологія, і т. д.), фізика, хімія, біологія, зброя.

«Популярну механіку» російською мовою випускає видавництво Independent Media Sanoma Magazines[7].

Наклад одного номера — 200 000 примірників, охоплення читацької аудиторії — 400 тис. осіб в Москві і 1339,3 тис. осіб по всій Росії.[8].

Історія

Перший номер був випущений 11 січня 1902 року. З 1958 року власником журналу стала корпорація Hearst Corporation. Журнал видається на дев'яти мовах, у тому числі існують латиноамериканське, російськомовне і південноафриканське видання. Всі номери «Популярної Механіки», починаючи з 1905 року, можна прочитати в Google Books.

«Наш Марс»

24 вересня 2007 року «Популярна механіка» створила проект, присвячений колонізації Марса Росією і назвала його «Наш Марс». За час існування сайт набрав більше 60 000 голосів підтримки.

Цікаві факти

  • У журналі «Популярна механіка» з 2006 року проводяться всілякі конкурси. Перший конкурс називався «Об'ємна фотографія» і проводилося у два етапи. Незвичайність конкурсів надає практична спрямованість деяких з них. Наприклад, у конкурсі «Тюнінг всього» читачам пропонувалося вдосконалити будь-який предмет побуту і надіслати в редакцію.
  • Існує кілька номерів з додатковою комплектацією. Так, у квітні 2006 року вийшов об'ємний номер з 3D-окулярами, в квітні 2008 року вийшов номер зі сторінками, надрукованими невидимої в звичайному світлі фарбою, до номера додавався УФ-ліхтарик. У вересні 2009 року журнал вперше використав технологію доповненої реальності для створення тривимірних анімаційних ілюстрацій до друкованих матеріалів. В квітні 2011 так само вперше у пресі з'явилися рухомі картинки на основі растрової плівки, що ілюструють редакційний контент. У квітні 2015 журнал, знову ж таки вперше в історії друкованої преси, застосував технологію PhonoPaper для створення звукових ілюстрацій до статей.
  • У квітневих номерах журналу протягом кількох років є по одній жартівливій статті про неіснуючі явища або вигадані предмети, однак написані у традиційному науково-популярному стилі і забезпеченим правдоподібним фактологічним матеріалом. В числі таких «першоквітневих підколів» — статті про ядерні патрони, «фінгер-скі» — лижі на кінчиках пальців, лосину кавалерію[9], радянську літаючу тарілку, кабанів які природно виробили колеса на кінцівках, навчальний ядерний реактор потужністю 1 Вт і деякі інші. Спростування жартівливих статей є в подальшому (травневому) номері журналу, а також на сайті журналу 2 квітня.
  • 1 липня 2012 року команда від журналу «Популярна механіка» та Університету машинобудування встановила рекорд по швидкості проходження траси в змаганнях Red Bull Soapbox, пройшовши трасу за 42,832 секунди. Відрив від найближчих суперників склав 5,383 секунди.
  • У 2012 році був запущений проект «Герої „Популярної механіки“». Проект покликаний продемонструвати, що в Росії є справжні зірки науки, техніки і спорту, які заслуговують не меншої пошани і поваги, ніж всім відомі кіно і телезірки. Особи цих видатних спортсменів, вчених і професіоналів своєї справи повинен знати кожен. У проекті беруть участь: Сергій Залетін — льотчик-космонавт, який провів на орбіті 83 доби, з них 5 годин у відкритому космосі; Валерій Розов — багаторазовий чемпіон світу з парашутного спорту, альпініст, бейсджампер; Наталія Молчанова — 16-разова чемпіонка світу, володарка 30 рекордів світу з фрідайвінгу, кандидат педагогічних наук, доцент; Сергій Пряхін — хокеїст, заслужений майстер спорту, чемпіон світу, володар кубка Стенлі й інші.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.