Премія Крафорда

Премія Крафорда — це щорічна наукова премія, яку започаткували у 1980 році шведський підприємець Голгер Крафорд та його дружина Анна-Ґрета. Премія вручається Шведською королівською академією наук у чотирьох категоріях: астрономія і математика; геологія; біологія, з акцентом на екології; та лікування поліартриту, хвороби, від якої Голгер страждав останні кілька років життя. Згідно з Академією, «ці дисципліни обрано як додаткові до тих, в яких вручається Нобелівська премія».[1] 

Премія Крафорда
швед. Crafoord Prize
Країна  Швеція
Тип наукова нагородаd
На честь: Holger Crafoordd і Anna-Greta Crafoordd
Нагородження
Засновано: 1980
Нагороджені:
Категорія:Лауреати Премії Крафорда (26)
Черговість
Сайт crafoordprize.se
 Премія Крафорда у Вікісховищі

Кожного року вручається лише одна нагорода, дисципліни чергуються згідно з ротаційною схемою.[1] Премія Крафорда вручається тоді, коли спеціальний комітет вирішує, що в галузі було здійсненно значний прогрес.[1]

Отримувач премія оголошується щороку в середині січня, вручається вона королем Швеції у квітні.[1][2] Грошова винагорода у 2015 році становила 4 млн крон (або 500 тис. US$) і призначена для фінансування подальших досліджень лауреата.

Першою жінкою, що отримала премію, стала астроном Андреа Ґез у 2012 році.

Лауреати
Рік Категорія Фото Лауреат Країна Робота[3]
1982 Математика Володимир Арнольд  СРСР Theory of non-linear differential equations
Луїс Ніренберг  США
1983 Геологія — Едвард Лоренц  США Geophysical hydrodynamics
Генрі Стоммель  США
1984 Біологія Деніел Дженсен  США Co-evolution
1985 Астрономія Лайман Спітцер  США Studies of the interstellar medium
1986 Геологія Клод Алегр  Франція Isotope geochemical relations
— Джеральд Вассерберґ  США
1987 Біологія — Юджин Одум  США Ecosystem ecology
Говард Одум  США
1988 Математика П'єр Рене Делінь  Бельгія Algebraic geometry
Александр Гротендік None
1989 Геологія Джеймс Ван-Аллен  США Exploration of space, the discovery the Van Allen belts
1990 Біологія Пол Ерліх  США Dynamics and genetics of fragmented populations
Едвард Осборн Вілсон  США Theory of island biogeography
1991 Астрономія — Елан Сендидж  США Study of galaxies
1992 Геологія — Адольф Сайлахер  Німеччина Research into evolution of life
1993 Біологія — Вільям Дональд Гамільтон  Велика Британія Theories of kin selection and genetic relationship
Сеймур Бензер  США Genetical and neurophysiological studies of fruit flies
1994 Математика Саймон Дональдсон  Велика Британія Four-dimensional geometry
Шинтан Яу  США Non-linear techniques in differential geometry
1995 Геологія — Віллі Дансґаард Данія Development of isotope geological analysis methods
Ніколас Шеклтон  Велика Британія
1996 Біологія Роберт Мей  Австралія Ecological research
1997 Астрономія — Фред Хойл  Велика Британія Study of nuclear processes in stars, stellar evolution
— Едвін Ернест Солпітер  США
1998 Геологія Дон Андерсон  США Study of the structures and processes in the interior of the Earth
— Адам Дзєвонський  США
1999 Біологія Ернст Майр  США Developing the concept of evolutionary biology
Джон Мейнард Сміт  Велика Британія
— Джордж Крістофер Вільямс  США
2000 Поліартрит — Марк Фельдманн  Велика Британія Definition of TNF-alpha
Равіндер Маіні  Велика Британія
2001 Математика Ален Конн  Франція Theory of operator algebras, founder of the non-commutative geometry
2002 Геологія — Ден Маккензі  Велика Британія Dynamics of the lithosphere
2003 Біологія Карл Воуз  США Third domain of life
2004 Поліартрит Юджин Батчер  США Study of molecular mechanisms concerning white blood cells
Тімоті Спрінґер  США
2005 Астрономія Джеймс Ґанн  США Understanding the large-scale structure of the Universe
Джеймс Піблс  США
Мартін Ріс  Велика Британія
2006 Геологія Воллес Сміт Брекер  США Research into the global carbon cycle
2007 Біологія — Роберт Тріверс  США Analysis of social evolution
2008 Астрономія Рашид Сюняєв  Росія Contributions to high-energy astrophysics and cosmology
Математика Максим Концевич  Росія Contributions to mathematics from modern theoretical physics
Едвард Віттен  США
2009 Поліартрит Чарльз Дінарелло  США Isolation of interleukins, understanding their role in the onset of inflammatory diseases
Тадаміцу Кішімото Японія
Тошіро Хірано Японія
2010 Геологія Волтер Манк  США «for his pioneering and fundamental contributions to our understanding of ocean circulation, tides and waves, and their role in the Earth's dynamics».
2011 Біологія Ілкка Ганскі  Фінляндія «for his pioneering studies on how spatial variation affects the dynamics of animal and plant populations».
2012 Астрономія Райнгард Ґенцель  Німеччина «for their observations of the stars orbiting the galactic centre, indicating the presence of a supermassive black hole».
Андреа Ґез  США
Математика Жан Бурген  Бельгія «for their brilliant and groundbreaking work in harmonic analysis, partial differential equations, ergodic theory, number theory, combinatorics, functional analysis and theoretical computer science».
Теренс Тао  Австралія
 США
2013 Поліартрит Пітер Ґреґерсен  США «for their discoveries concerning the role of different genetic factors and their interactions with environmental factors in the pathogenesis, diagnosis and clinical management of rheumatoid arthritis».
Ларс Клареског  Швеція
Роберт Вінчестер  США
2014 Геологія — Пітер Молнар  США «for his ground-breaking contribution to the understanding of global tectonics, in particular the deformation of continents and the structure and evolution of mountain ranges, as well as the impact of tectonic processes on ocean-atmosphere circulation and climate».
2015 Біологія — Річард Левонтін  США «for their pioneering analyses and fundamental contributions to the understanding of genetic polymorphism».
— Томоко Ота Японія

Див. також

Примітки
  1. About the prize. The Royal Swedish Academy of Sciences. Процитовано 3 липня 2009.
  2. King of Sweden awards Crafoord Prize to IC researchers. Imperial College of Science, Technology and Medicine. 4 October 2000. Процитовано 5 липня 2009.
  3. The Crafoord Prize 1982–2009 (PDF). The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 2 лютого 2010. Процитовано 4 липня 2009.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.