Приймак Віктор Володимирович
Приймак Віктор Володимирович (25 червня 1958 р., с. Золоте Поле Старокримського району Кримської області) — український та радянський дослідник, польовик-практик, музейник, пам'яткоохоронець та організатор науково-рятівних робіт.
Приймак Віктор Володимирович | |
---|---|
| |
Народився |
25 червня 1958 (63 роки) Золоте Поле, Кіровський район, Кримська область, Українська РСР, СРСР |
Країна |
СРСР Україна |
Діяльність | археолог, музейник |
Alma mater | Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка |
Заклад | Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка і Історико-культурний заповідник «Більськ» |
Біографія
Народився 25 червня 1958 р. в селі Золоте Поле[1] Старокримського району Кримської області України в родині службовців, за фахом — агрономів-виноградарів.
З 1975 по 1979 роки здобував вищу освіту у Полтавському державному педагогічному інституті Імені В. Г. Короленка[1]. Під час навчання почав відвідувати археологічний гурток, керівником якого була С. П. Юренко. У 1984 році був учасником експедиції Інституту археології АН України, завданням якої було дослідження місцевості біля селищ Битиця та Сад Сумської області. У період 1984-1989 років працював у Сумському краєзнавчому музеї, де спочатку був на посаді наукового співробітника, а потім — завідуючого сектором археології[2]. З 1989 по 1994 роки обіймав посаду старшого наукового співробітника археологічних установ Українського фонду культури і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, управління культури Сумського облвиконкому.
У період з 2000 по 2004 роки читав лекції з музеєзнавства, археології та пам'яткознавства у Сумському педагогічному університеті. Під час роботи в вищому навчальному закладі викладав археологічну практику для майбутніх учителів, на якій разом із студентами досліджував комплекси давньоруських пам'яток поблизу селищ Зелений Гай Сумського та Зарічне Тростянецького районів.
З 2004 по 2005 роки читав лекції у Глухівському педагогічному університеті. У 2005 по 2010 роки очолював Історико-культурний заповідник «Більськ» в Полтаві[3].
Професійна діяльність
Вивчав археологічні пам'ятки козацької доби на території Сумської області, ввів до наукового обігу відомості про сотні курганів і курганних некрополів, городищ, поселень, стоянок, численні майдани на Полтавщині та Слобожанщині. Досліджував, на той час маловідомі, поселення післямонгольського періоду, старожитності скіфського і сарматського періоду, черняхівської культури, степових кочівників середньовічної та пізньосередньовічної епох. Був учасником більше сотні експедицій на лісостепових просторах України та Росії.
Досліджував узбережжя Удаю, Многи та Артополоту у пошуках пам'яток першої — другої чвертей І тис. н. е. досліджував місто Путивль з округою. Організовував розкопки на пам'ятках доби ранніх слов'ян біля селищ Битиця і Токарі Сумського району, села Солдатське Великописарівського району Сумської області[4]. Був керівником розкопок у Сумській області, завданням яких було дослідження Зеленогайського і Шпилівського археологічних комплексів часу Київської Русі.
У 1997-1998 роках приймав участь у науково-рятівному проєкті, завданням якого було вивчення ділянок пізнороменської та давньоруської забудов в місцевості Лтави, на схилах Мазурівського яру на Полтавщині.
1999 року проводив археологічні спостереження за реконструкцією вулиці Соборної в місті Суми в складі групи технічного контролю при управлінні культури Сумської обласної державної адміністрації. У 2004-2005 роках став учасником групи з підготовки видання «Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область». Є одним із початківців картографування археологічних пам'яток більського городища та його округів. 2008 року був учасником розкопок Більського городища, було розкопано зерносховища.[5] Започаткував видавничу діяльність у заповіднику «Більськ». Перше видання було опубліковано у 2010 році.[6] 2012 року учасник конференції
2016 року брав участь в експедиції в Глинському археологічному комплексі, що є пам'яткою національного значення IX—XIV століття.[7]
Наукові роботи
Віктор Володимирович — автор понад 150 наукових праць, надрукованих у фахових журналах «Археологія», «Археологічний літопис Лівобережної України», «Історична пам'ять», міжнародному науковому журналі «Stratum». Його монографії та брошури з публікаціями здобутих науковими дослідженнями археологічних матеріалів присвячені пам'яткам археології від доби ранніх слов'ян і Київської Русі до козацького часу включно.
Бібліографія
Монографії та брошури
1.Приймак В. В. Територіальна структура межиріччя Середньої Десни і Середньої Ворскли VIII — поч. ІХ ст. / В. В. Приймак. — Суми, 1994. — 76 с. Рец.: Любичев М. В. Приймак В. В. Територіальна структура межиріччя Середньої Десни і Середньої Ворскли VIII — поч. ІХ ст. — Суми, 1994. — 76 с., іл. / М. В. Любичев // АЛЛУ. — 1998. — № 1-2 (3-4). — С. 165.
2.Приймак В. В. Роменська культура в межиріччі Десни і Ворскли (дискусійні питання, нові матеріали) / В. В. Приймак. — Полтава-Суми: вид. ЦОДПА; СОО УТОПІК; СТВ МАНУ — 1997. — 51 с. Рец.: Кулатова І. М. Прий мак В. В. Роменська культура в межиріччі Десни і Ворскли (дискусійні питання, нові матеріали). — Полтава-Суми: вид. ЦОДПА; СОО УТОПІК; СТВ МАНУ — 1997. — 51 с. / І. М. Кулатова // АЛЛУ. — 1998. — № 1-2 (3-4). — С. 162.
3.Приймак В. В. Давньоруське місто Вир / В. В. Приймак. — Білопілля, 1997. — 60 с. Рец.: Мироненко К. М. Приймак В. В. Давньоруське місто Вир. — Білопілля, 1997. — 60 с. / К. М. Мироненко // АЛЛУ. — 1997. — № 1-2. — 51 с.
4.Супруненко О. Б. Старожитності золотоординського часу Дніпровського лісостепового Лівобережжя / О. Б. Супруненко, В. В. Приймак, К. М. Мироненко. — К. — Полтава: Археологія, 2004. — 81 с.
5.Приймак В. В. Малоперещепинський «скарб» / В. В. Приймак, О. Б. Супруненко. — К. — Полтава: АСМІ; ВЦ Археологія, 2005. — 24 с.
6.Приймак В. В. Північний схід Дніпровського Лівобережжя у кінці XVI — XVII ст. (історико-археологічні нариси) / В. В. Приймак, Є. М. Осадчий. — Полтава: Техсервіс, 2006. — 72 с.
7.Куриленко В. М. Східне Полісся (лінгвістичний та історико-археологічний аспекти) / В. М. Куриленко, В. В. Приймак. — Полтава — Глухів: ГДПУ, 2007. — 75 с.
8.Покас П. М. Зелений Гай І / П. М. Покас, Є. М. Осадчий, В. В. Приймак. — Полтава: Техсервіс, 2007. — 88 с.
9.Приймак В. В. Путивльське удільне князівство Новгород-Сіверщини / В. В. Приймак. — Полтава: вид. ЦП НАНУ і УТОПІК; ІКЗ «Більськ», 2007. — 180 с.
10.Каравайко Д. В. Селитроварение на Полтавщине (в свете новейших археологических раскопок на Бельском городище) // Д. В. Каравайко, С. А. Скорый, В. В. Приймак. — Полтава: ИА НАН Украины; ИКЗ «Бельск», 2008.
11.Осадчий Є. М. Конотопська битва у світлі археологічних даних / Є. М. Осадчий, В. В. Приймак, О. В. Коротя. — Полтава: Техсервіс, 2009.
12.Приймак В. В. Малоперещепинський «скарб» / В. В. Приймак, О. Б. Супруненко. — Полтава, 2013. — 104 с.
13.Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область [Електрон-ний ресурс] / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. — К., 2017.
Примітки
- Мезенцева, Галина (1997). Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник.. Чернігів: Сіверянська думка. с. 188. ISBN 966-02-0233-4.
- Археологія. Київ: Академія наук УРСР. 1990.
- ІКЗ БІЛЬСЬК. 19.10.2021.
- Касаткіна О. (грудень 2008). Повернення скіфів. Панорама. с. 4.
- Гризодуб, Ірина (11 грудня 2008). Під землею розкопали зерносховища. Газета по-українськи.
- Гречко Д.С., Котенко В.В. (2020). Феномен Більського городища — 2020. Київ-Котельва: ЦП НАН України та УТОПІК. с. 7–9.
- Полтавські археологи набирають охочих на розкопки старовинного городища. 27.05.2016.
Джерела
- Старожитності Лівобережжя Дніпра = Antiquities of the Dnieper Left Bank Region [відп.ред. — І. І. Корост, наук. ред. — О. Б. Супруненко; ред. колегія: О. М. Титова, І. Б. Шрамко та ін.]. — Київ — Котельва, 2018. — с.3
- Феномен Більського городища: збереження, дослідження та поФ42 пуляризація найбільшої в Європі пам'ятки доби раннього залізного віку: зб. наук, праць та матер, наук. конф. / ред. кол.: В. М. Вадімов, Г. Ю. Івакін, С. А. Скорий; наук, і відп. ред. О. Б. Супруненко. — Київ: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2012. — 132 с., іл.
- Некрасова А. Н. Пам'ятники черняхівської культури Дніпровського Лівобережжя / А. Н. Некрасова // Готи і Рим. — К., 2006. — С. 87-200.
- Гавритухін І. О. Причорноморська серія фібул типу Левице — Токарі // Боспорський збірник. 4. М., 1994. С.31-42.
- Німенко Н. А. З історії археологічних досліджень на Сумщині у 20-х роках ХХ ст. // Сум. старовина. — 2006. — № ХХ. — С. 53-67.