Кіровський район (АР Крим)

Кі́ровський райо́н (рос. Кировский район, крим. İslâm Terek rayonı) район АР Крим. Розташований у східній частині АР Крим.

Кіровський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 121600000
Утворений: 1935
Населення: 53951 (на 1.01.2019)
Площа: 1208 км²
Густота: 44.6 осіб/км²
Тел. код: +380-6555
Поштові індекси: 97300—97351
Населені пункти та ради
Районний центр: Кіровське
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 11
Міста: 1
Смт: 1
Села: 38
Селища: 1
Районна влада
Голова ради: Іванов Михайло Ростиславович
Голова РДА: Гордєєв Олег Костянтинович[1]
Вебсторінка: Кіровська РДА
Адреса: 97300, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Рози Люксембург, 39
Мапа

Кіровський район у Вікісховищі

12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала «Кіровський район» на «Іслямтерецький». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України[2].

Географічне розташування

Межує на півдні із Феодосійською і Судацькою міськрадами, на сході — з Ленінським районом, на півночі — з акваторією озера Сиваш, на північному заході — з Совєтським районом, на заході — з Білогірським.

Адміністративним центром району є смт Кіровське, яке розташоване за 103 км від столиці республіки — міста Сімферополя (автошлях Р23).

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 27 341 5425 4641 8024 6494 2663 94
Жінки 30 673 5295 4212 8020 8039 4759 348

Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р.

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни29 29050,5 26 103 51,4
кримські татари14 81625,5 14 516 28,6
українці10 21917,6 5 376 10,6
білоруси9551,7 520 1,0
татари7751,4 2 228 4,4
марійці2060,4 123 0,2
вірмени1980,3 194 0,4
корейці1750,3 149 0,3
греки1670,3 161 0,3
узбеки1280,2 148 0,3

Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[4]

російська кримськотатарська українська
Кіровський район64,224,08,4
м. Старий Крим62,125,85,2
смт Кіровське71,818,77,3
Абрикосівська сільрада71,915,99,3
Владиславівська сільрада67,918,09,2
Журавська сільрада47,938,111,0
Золотополенська сільрада69,016,612,3
Льговська сільрада59,523,613,8
Партизанська сільрада68,219,511,0
Первомайська сільрада65,626,27,4
Привітненська сільрада66,129,14,1
Синицинська сільрада56,830,411,0
Токарєвська сільрада75,110,48,4
Яркополенська сільрада60,726,38,3

Природні ресурси

Район розташований в різноманітних геморфологічних умовах. На півдні територія району захоплює відроги і схили деградованої по висоті Головного пасма Кримських гір. Трохи північніше, від м. Старий Крим, починається передгірське пасмо, яке тягнеться на захід. Передгірське пасмо з півночі і сходу знижується і поступово переходить в східно—кримську низовинну рівнину, яка схожа в структурному відношенні на Індольську западину. Рівнина поступово знижується на північний схід у напрямку до Сивашу. Її прорізають досить довгі балки, які ведуть початок від північних схилів Кримських гір, а також долин річок Мокрий Індол і Чурюк-Су. Річкові долини тут неглибокі, із слабо вираженими терасами (за винятком заплавних, які добре розвинені і є важливими сільськогосподарськими угіддями). Береговою смугою на висоті 1-3 м над рівнем моря розвинена лиманово-морська тераса з солонцовими ґрунтами.

Корисні копалини представлені місцевими будівельними матеріалами: вапняками, цегляно-черепичними глинами і гравієм, розробка яких здійснюється в кар'єрах АТ «Старокримський», «Агармаш», АТ «Кримкар'єроуправління», «Грушівське».

Адміністративний устрій

Район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду і 11 сільських рад, які підпорядковані Кіровській районній раді та об'єднують 41 населених пунктів[5].

Економіка

В економіці головне місце належить сільськогосподарському виробництву. На території району розміщені 11 сільськогосподарських підприємств: 3 заводи радгоспу, 8 сільськогосподарських підприємств, 7 фермерських господарств, підсобне господарство.

Транспорт

Територією району проходить автошлях E97.

Соціальна сфера

Функціонують 18 середніх загальноосвітніх установ, 2 лікарні, 12 амбулаторій, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, 16 клубів, 10 будинків культури, 26 бібліотек, 3 музичних шкіл, санаторій «Старий Крим», ДЮСШ, історично-літературний музей (м. Старий Крим), готель (смт. Кіровське), відділення Ощадбанку, 37 релігійних громад.

Пам'ятки

Пам'ятками археології особливо багате м. Старий Крим, на території якого існувало поселення епохи бронзи (II тис. до н. е.); руїни пізньоскіфського городища на р. Агармиш; залишки античного поселення (IV—III ст. до н. е. — перші століття н. е.).

Пам'ятки історії та архітектури:

  • руїни мечеті Бейбарса (м. Старий Крим), побудованої у 1287—1288 роках. за сприяння єгипетського султана Ал-Малік Бейбарса;
  • мечеть 1314 року — часів правління Узбека — хана Золотої Орди;
  • руїни мечеті Куршум-Джамі (Свинцева мечеть) XIV століття;
  • руїни середньовічної церкви (Х—XII ст.), руїни караван-сараю (заїжджого двору) другої половини XIII—XIV ст.;
  • руїни вірменського монастиря Сурб-Стефанос (XIII—XIV ст.);
  • монастирський комплекс Сурб-Хач (XIV століття).

Персоналії

З містом Старий Крим зв'язані імена І. К. Айвазовського (жив в місті в 80-90-х роках XIX століття), письменника Олександра Гріна (будинок-музей, в якому письменник жив в червні-липні 1932 р., могилу), засновника кіммерійської школи живопису Костянтина Богаєвського, поета, художника, філософа Максиміліана Волошина, поетеси А. Герциг, сестер Цветаєвих, поета-футуриста і перекладача Г. М. Петникова, кінодраматурга Олексія Каплера, поетеси Ю. Друніної, білоруського поета і перекладача Максима Богдановича, письменника-фантаста В. Охотникова, скульптора і поета Т. Гагаріної, скульптора В. Г. Стамова, академіка АН України Миколи Амосова.

Встановлений пам'ятник Олександру Гріну.

Примітки

Посилання

Совєтський район Азовське море
Сиваш
Сиваш
Білогірський район Ленінський район
Судацька міська рада Судацька міська рада Феодосійська міська рада
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.