Прилиманське

Прили́манське — село Авангардівської селищної громади у Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 3852 осіб (за даними на 1 січня 2002 року).

село Прилиманське
Герб Прапор
Центр села
Центр села
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Одеський район
Громада Авангардівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51100010040080110
Основні дані
Засноване 1793
Населення 3852 (на 1 січня 2002 року)
Густота населення 1568,98 осіб/км²
Поштовий індекс 67820
Телефонний код +380 4851
День села збігається з церковним святом успіння Пресвятої Богородиці — 28 серпня
Географічні дані
Географічні координати 46°25′29″ пн. ш. 30°36′54″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 27 м
Найближча залізнична станція станція Застава-2 розміщена за 12 км від населеного пункту.
Місцева влада
Адреса ради 67806, Одеська область, Одеський район, смт Авангард, вул. Добрянського, буд. 26
Староста Бубнов Микола Віталійович
Карта
Прилиманське
Прилиманське
Мапа

 Прилиманське у Вікісховищі

Назва

Свою сучасну назву село Прилиманське дістало після адміністративно-територіальних змін, які відбулися протягом 1944—1946 років (07.09.1946 с. Татарка перейменовано на с. Прилиманське[1]). Дотепер мешканці села користуються старою назвою не менше, ніж сучасною. Отож співіснують дві назви: Татарка — Прилиманське.

Історія
Монумент Поясу Слави
Монумент воїнам-односельцям, загиблим у роки Другої Світової війни

Перша згадка хуторів у Татарській балці належить до 1791 року (на ділі до 1793 року). На 1802 рік Татарка вже було слободою (селом). До 1917 року село входить до складу Одеського градоначальства.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 51 житель села[2].

У травні 1942 р. (за іншими даними, 1943 р.) румунська окупаційна влада створила комісію для вівчення знайдених біля Татарки масових поховань радянських громадян, розстріляних НКВС. У праці комісії брали участь одеські патологоанатоми К. Шапочкін та Фідловський, а також румунський доктор Александру Біркле, який також брав участь у розслідуванні Катинських та Вінницьких розстрілів.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5581 особа, з яких 2586 чоловіків та 2995 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 3851 особа.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 73,39 %
російська 24,04 %
молдовська 0,65 %
болгарська 0,57 %
гагаузька 0,39 %
білоруська 0,16 %
єврейська 0,03 %
інші 0,77 %

Символіка

Герб і прапор с. Прилиманське затверджений рішенням сільської ради від 15 липня 2009 року № 693-V.

Герб: Щит синій. Срібна балка (пояс). У верхньому полі золотий козацький хрест, у нижньому — золотий місяць. Прапор повторює зображення з герба.

Золотий козацький хрест вказує на розташування селища в стародавньому козацькому краю. Срібний місяць нагадує про стару назву селища «Татарка». Срібна хвиляста балка — схема історичного рельєфу місцевості: улоговина, якою свого часу текла річка, притока Дністра. Автори герба: С.Аргатюк і П.Бондаренко.

Банківські установи

Транспорт
Автошлях Н 33, що проходить через центр села

Автомобільний транспорт — основний у селищі. Маршрутне таксі приблизно щопівгодини відправляється в Одесу. З Одеси маршрутне таксі відправляється від ринку «Привоз».

Також підходить будь-який транзитний транспорт у напрямках Овідіополь і Білгород-Дністровський.

Відстань до Овідіополя — 25 км, до Одеси — 11 км.

Освіта

ЗЗСО "Прилиманський ліцей".

Спорт

При школі є гуртки для дітей, танці, карате, фітнес для дорослих. У вихідні на стадіоні за сільрадою проводяться змагання з футболу.

Бібліотеки
  • Сільська в будівлі сільської ради
  • Шкільна

Зайнятість населення

Через близькість обласного центру Одеса і найбільшого ринку півдня України «Сьомий кілометр» значна частина населення працевлаштована там.

Примітки
  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 940, 1025.
  2. Прилиманське. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.