Провалля (Київ)
Прова́лля — глибокий яр, який пролягав між Маріїнським парком і Микільською брамою Нової Печерської фортеці.
Провалля Київ | ||||||
![]() Зміцнення Провалля верхніми і нижніми підпірними мурами | ||||||
Загальна інформація | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
50°26′44″ пн. ш. 30°32′45″ сх. д. | ||||||
Країна |
![]() | |||||
Адмінодиниця | Київ | |||||
Головні вулиці | Арсенальна площа, Кловський узвіз, Івана Мазепи, Паркова дорога | |||||
Транспорт | ||||||
Метрополітен |
![]() | |||||
Зовнішні посилання: | ||||||
У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
Карта | ||||||
![]() ![]() Провалля Провалля (Київ) | ||||||
Опис
1868 року Провалля згадав у своєму «Описі Києва» Микола Закревський:
![]() |
«Так називалося одне урочище на Печерську, улоговина, з якої випливає невеликий струмок Клов. Урочище починалося крутим і глибоким урвищем у північній частині Печерська, поблизу... фортечної Микільської брами, нині частково засипано та загладжене. Ця улоговина пролягає на південний захід, уздовж Клова, колишніх Хрестів і Нової Слободи, прямуючи до Нової Забудови. Струмок Клов вливається у Либідь»[1]. | ![]() |
Історія
![](../I/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_1846%E2%80%9450.jpg.webp)
У горі біля Провалля цегельня Василя Терехова видобувала глину для виробництва київської цегли. Під час будівництва Нової Печерської фортеці і Набережного шосе до Ланцюгового мосту роботи в яру заборонили[2].
Частину яру в районі нинішньої Арсенальної площі засипали. У 1846—1850 роках на утвореному перешийку звели казарму з Микільською фортечною брамою[3].
Провалля на схилах Дніпра укріпили верхніми і нижніми підпірними мурами. Верхні напівкруглі мури збудували в 1853—1854 роках. Нижні, двоярусну склепінну галерею з внутрішніми галереями, рушничними й артилерійськими бійницями, спорудили у 1856 році. Під час воєнних дій вони мали захищати проходи до Ланцюгового мосту й охороняти Микільську браму.
Через мури проходив підземний хід, що з'єднував арсенальські майстерні та водокачку на березі Дніпра. У цих підземеллях були прокладені чавунні водопровідні труби[3]. Вся ця частина укріплень Київської (Нової Печерської) фортеці, отримала неофіційну назву Миколаївського форту[4].
1949 року в урочищі на схилах Дніпра, між двома підпірними мурами, був споруджений Зелений театр.
Галерея
- Провалля на плані Києва С. Кульженка (1894)
- Нижні напівкруглі підпірні мури
- Верхні напівкруглі підпірні мури
Примітки
Джерела
- Закревский Н. Провалье // Описание Киева: вновь организованное и значительно умноженное изд. с прил. рис. и чертежей. — К. : В. Грачева и комп, 1868. — Т. 2. — 495 с.
- Петров Сергій. Оборонні споруди Києва X—ХІХ ст. — К. : ВПК "Експрес-Поліграф", 2012. — ISBN 9789662530285.
- Семилетов Петр. Киевский кирпич. — К. : Самвидав, 2017. — 99 с.