Хрести (Київ)
Хрести́ — історична місцевість на Печерську, яка виникла між Кловським яром і шляхом до Києво-Печерської лаври[1].
Хрести Київ | ||||||
Хрести, Левандовська вулиця | ||||||
Загальна інформація | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
50°26′18″ пн. ш. 30°32′46″ сх. д. | ||||||
Країна | Україна | |||||
Адмінодиниця | Київ | |||||
Головні вулиці | Московська, Івана Мазепи, Михайла Омеляновича-Павленка, Хрестовий провулок | |||||
Заклади освіти та культури |
Олександрійська гімназія, Оптико-механічний коледж КНУ ім. Тараса Шевченка, Печерська гімназія № 75, Центр художньої та технічної творчості «Печерськ» | |||||
Транспорт | ||||||
Метрополітен | «Арсенальна» | |||||
Зовнішні посилання: | ||||||
У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
Карта | ||||||
Хрести Хрести (Київ) | ||||||
Хрести у Вікісховищі |
Назва
За словами історика XIX ст. М. Закревського, «на західному схилі Печерська, зверненому до Клова, у тому самому місці, де тепер проведена шосейна дорога від Інститутської вулиці до Печерського ринку, на одному косогорі здавна стояв хрест, а навколо нього дерев'яний зруб. Чи була тут церква або яка могила, — для нас невідомо. Але місцевість ця отримала назву Хрестів»[2].
Походження топоніма може бути пов'язано із хрестами на цвинтарі або над криницею[3]. Але, радше за все, назва походить від хреста на перехресті доріг, які вели на Поділ і Старий Київ, до Києво-Печерської лаври, Наводницької переправи й Василькова[4][5].
Інші назви — Микільський Полик, Нова Слобода.
Опис
Хрести розташовані на трикутній ділянці між «Арсеналом» (Московською), старим Печерським іподромом (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка) і вулицею Івана Мазепи.
У середньовіччя гончарська слобода Микільський Полик з урочищем Хрести перебувала у власності Микільського монастиря та Києво-Печерської лаври[3]. Після вилучення церковних земель у казенну власність у другій половині XVIII сторіччя слободу забудували одноповерховими будинками. 1785 року у слободі налічувалося близько 500 мешканців[4].
Короткий опис Хрестів залишив історик М. Закревський, який 1868 року писав:
Місцевість ця<...> була забудована малими дерев'яними будинками, між якими стояли дві єврейські школи: літня і зимова, а нижче, на схилі, у так званого Виноградного Саду на Клові, розташовувалися кілька свічкарень і миловарень, які поширювали неприємне повітря. Тут тіснилися в халупах євреї[6] |
Під час будівництва Нової Печерської фортеці у 1830-х роках у поселенні сформувалася сучасна мережа вулиць і провулків. Хрести під назвою Нова Слобода злилися з Печерським містечком[4].
1908 року до Хрестів пустили трамвай № 3, який ходив від Царської площі до Троїцького монастиря через Московську і Суворовську вулиці.
Топонім зберігся у назві Хрестового провулка, який виник у XVIII столітті[5].
«Кубло розпусти»
На початку ХІХ сторіччя Хрести зажили слави розпусного місця. Проститутки почали селитися навколо Печерського форштадту ще з XVIII сторіччя. «Непотрібні» або «хрестові дівки» обслуговували гармиз (гарнізонних солдатів), мілітерів (офіцерів), рябчиків (цивільних осіб, чиновників) і спудеїв (студентів)[7].
Після легалізації проституції у Російській імперії в 1843 році й у зв'язку із будівництвом поблизу Нової Печерської фортеці хрестових проституток перевели у будинки розпусти на Андріївський узвіз.
Пам'ятки історії та архітектури
На Хрестах частково збереглася історична забудова XIX — початку XX століття[4].
- Особняк, побудований 1899 року за проєктом архітектора А.-Ф. Краусса (Московська вулиця, 5)[8].
- Особняк М. Бердяєва, 1885—1890 і корпус лікарні очних хвороб Попових, 1887 (вулиця Івана Мазепи, 10а)[9].
- Багатоквартирний житловий будинок 1900 року (Бутишів провулок, 14).
- Прибутковий будинок у стилі модерну, побудований в 1912 році за проєктом архітектора Євгена Єрмакова (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 14/12)[10].
- Печерське міське парафіяльне училище, побудоване у 1902—1903 роках за проєктом архітектора О. Кривошеєва (Бутишів провулок, 11)[11].
- Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста, 1904 (Московська вулиця, 1/2)[12].
- Будинок культури заводу «Арсенал», початок ХХ ст. (Московська вулиця, 3)[13].
- Житловий будинок працівників «Метробуду», побудований 1954 року (Московська вулиця, 5/2)[14].
- Будинок, 1912 (вулиця Омеляновича-Павленка, 14/12)
- Особняк, 1899 року (Московська, 5)
- Будинок, 1900 (Бутишів провулок, 14)
- Будинок, 1910 (Бутишів провулок, 10)
- Будинок, поч. ХХ ст. (Хрестовий пров., 8)
- Прибутковий будинок, 1910. (Левандовська, 5-б)
- Прибутковий будинок, 1911. (Левандовська, 5)
- Особняк з алхімічними символами, 1910 (Левандовська, 8/15а)
- Будинок культури заводу «Арсенал», початок ХХ ст.
Установи та заклади
- Корпуси заводу «Арсенал».
- Поліклініка № 1 Печерського району (Московська, 1/2)
- Центр художньої та технічної творчості «Печерськ» (Московська, 3).
- Кінотеатр «Зоряний».
- Печерська гімназія № 75 (Бутишів провулок, 11).
- Музей костюма і стиля «Victoria Museum» (Бутишів провулок, 23)
- Оптико-механічний коледж Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Левандовська, 6)
- Олександрійська гімназія (Левандовська, 7)
- Завод «Арсенал», механічний цех, 1912-1914 рр.
- Лікарня очних хвороб Попових, 1887. (вулиця Івана Мазепи, 10а)
- Поліклініка № 1, 1904.
- Музей костюма і стиля (Бутишів провулок, 23)
- Парафіяльне училище, 1902—1903 (Печерська гімназія № 75)
Див. також
Примітки
- На Крестах жили путаны, а на Рубежовке — хулиганы
- Опис Києва, 1868, с. 419.
- Шероцкий К. В. Киев: путеводитель. — К.: тип. С. В. Кульженко, 1918
- Пономаренко Л., Різник О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. — К.: Видавницво «Павлім», 2003. — с. 73.
- Печерский район: исторические местности
- Опис Києва, 1868, с. 420.
- Макаров А. Малая энциклопедия киевской старины
- Особняк на вул. Московська, 5
- .Особняк М. Бердяєва
- Мокроусова О. До проблеми атрибутації архітектурних об'єктів Києва: нові знахідки
- Каталог — довідник пам'яток історії та культури України. С. 78.
- Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста
- Будинок культури заводу «Арсенал»
- Житловий будинок працівників «Метробуду»
Джерела
- Закревський Микола Васильович. Хрести // Опис Києва = Описание Киева: вновь организованное и значительно умноженное изд. с прил. рис. и чертежей. — К. : В. Грачева і компанія, 1868. — Т. 1. — С. 419—420.