Хрести (Київ)

Хрести́ — історична місцевість на Печерську, яка виникла між Кловським яром і шляхом до Києво-Печерської лаври[1].

Хрести
Київ
Хрести

Хрести, Левандовська вулиця
Загальна інформація
50°26′18″ пн. ш. 30°32′46″ сх. д.
Країна  Україна
Адмінодиниця Київ
Головні вулиці Московська, Івана Мазепи, Михайла Омеляновича-Павленка, Хрестовий провулок
Заклади освіти
та культури
Олександрійська гімназія, Оптико-механічний коледж КНУ ім. Тараса Шевченка, Печерська гімназія № 75, Центр художньої та технічної творчості «Печерськ»
Транспорт
Метрополітен  «Арсенальна»
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap 421866 ·R (Київ)
Карта
Хрести
Хрести (Київ)
 Хрести у Вікісховищі

Назва

Слобода між Кловським яром і шляхом до лаври, 1695 рік

За словами історика XIX ст. М. Закревського, «на західному схилі Печерська, зверненому до Клова, у тому самому місці, де тепер проведена шосейна дорога від Інститутської вулиці до Печерського ринку, на одному косогорі здавна стояв хрест, а навколо нього дерев'яний зруб. Чи була тут церква або яка могила, — для нас невідомо. Але місцевість ця отримала назву Хрестів»[2].

Походження топоніма може бути пов'язано із хрестами на цвинтарі або над криницею[3]. Але, радше за все, назва походить від хреста на перехресті доріг, які вели на Поділ і Старий Київ, до Києво-Печерської лаври, Наводницької переправи й Василькова[4][5].

Інші назви Микільський Полик, Нова Слобода.

Опис

Микільська брама Нової Печерської фортеці

Хрести розташовані на трикутній ділянці між «Арсеналом» (Московською), старим Печерським іподромом (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка) і вулицею Івана Мазепи.

У середньовіччя гончарська слобода Микільський Полик з урочищем Хрести перебувала у власності Микільського монастиря та Києво-Печерської лаври[3]. Після вилучення церковних земель у казенну власність у другій половині XVIII сторіччя слободу забудували одноповерховими будинками. 1785 року у слободі налічувалося близько 500 мешканців[4].

Короткий опис Хрестів залишив історик М. Закревський, який 1868 року писав:

Місцевість ця<...> була забудована малими дерев'яними будинками, між якими стояли дві єврейські школи: літня і зимова, а нижче, на схилі, у так званого Виноградного Саду на Клові, розташовувалися кілька свічкарень і миловарень, які поширювали неприємне повітря. Тут тіснилися в халупах євреї[6]

Під час будівництва Нової Печерської фортеці у 1830-х роках у поселенні сформувалася сучасна мережа вулиць і провулків. Хрести під назвою Нова Слобода злилися з Печерським містечком[4].

1908 року до Хрестів пустили трамвай № 3, який ходив від Царської площі до Троїцького монастиря через Московську і Суворовську вулиці.

Топонім зберігся у назві Хрестового провулка, який виник у XVIII столітті[5].

«Кубло розпусти»

На початку ХІХ сторіччя Хрести зажили слави розпусного місця. Проститутки почали селитися навколо Печерського форштадту ще з XVIII сторіччя. «Непотрібні» або «хрестові дівки» обслуговували гармиз (гарнізонних солдатів), мілітерів (офіцерів), рябчиків (цивільних осіб, чиновників) і спудеїв (студентів)[7].

Після легалізації проституції у Російській імперії в 1843 році й у зв'язку із будівництвом поблизу Нової Печерської фортеці хрестових проституток перевели у будинки розпусти на Андріївський узвіз.

Пам'ятки історії та архітектури

Хрести у складі Нової Слободи, план 1800 року

На Хрестах частково збереглася історична забудова XIX — початку XX століття[4].

  • Особняк, побудований 1899 року за проєктом архітектора А.-Ф. Краусса (Московська вулиця, 5)[8].
  • Особняк М. Бердяєва, 1885—1890 і корпус лікарні очних хвороб Попових, 1887 (вулиця Івана Мазепи, 10а)[9].
  • Багатоквартирний житловий будинок 1900 року (Бутишів провулок, 14).
  • Прибутковий будинок у стилі модерну, побудований в 1912 році за проєктом архітектора Євгена Єрмакова (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 14/12)[10].
  • Печерське міське парафіяльне училище, побудоване у 1902—1903 роках за проєктом архітектора О. Кривошеєва (Бутишів провулок, 11)[11].
  • Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста, 1904 (Московська вулиця, 1/2)[12].
  • Будинок культури заводу «Арсенал», початок ХХ ст. (Московська вулиця, 3)[13].
  • Житловий будинок працівників «Метробуду», побудований 1954 року (Московська вулиця, 5/2)[14].

Установи та заклади

  • Корпуси заводу «Арсенал».
  • Поліклініка № 1 Печерського району (Московська, 1/2)
  • Центр художньої та технічної творчості «Печерськ» (Московська, 3).
  • Кінотеатр «Зоряний».
  • Печерська гімназія № 75 (Бутишів провулок, 11).
  • Музей костюма і стиля «Victoria Museum» (Бутишів провулок, 23)
  • Оптико-механічний коледж Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Левандовська, 6)
  • Олександрійська гімназія (Левандовська, 7)

Див. також

Примітки

Джерела

  • Закревський Микола Васильович. Хрести // Опис Києва = Описание Киева: вновь организованное и значительно умноженное изд. с прил. рис. и чертежей. К. : В. Грачева і компанія, 1868. — Т. 1. — С. 419—420.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.