Прометей (супутник)

Прометей (лат. Prometheus, грец. Προμηθέας) — п'ятий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Він був відкритий за фотознімками космічного апарату «Вояджер-1» у жовтні 1980 року Стюартом Коллінзом і отримав тимчасове позначення S/1980 S 27[4]. У 1985 році супутник отримав офіційну назву Прометей[5]. Його також позначають Сатурн XVI[6]. У 1995 році було виявлено супутники S/1995 S 2 і S/1995 S 7, але потім виявилось, що це один і той же супутник — Прометей.

Прометей
Prometheus


Зображення Прометея, зроблене «Кассіні» 26 грудня 2009 року

Дані про відкриття
Дата відкриття жовтень 1980
Відкривач(і) Стюарт Коллінз, КА «Вояджер-1»
Планета Сатурн
Номер XVI
Орбітальні характеристики[1]
Велика піввісь 139 380 ± 10 км
Перицентр 139 073±10 км
Апоцентр 139 687±10 км[2]
Орбітальний період 0,612990038 діб
Ексцентриситет орбіти 0,0022
Нахил орбіти 0,008 ± 0,004° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Діаметр 119×87×61 км[3]
Середній радіус 43 ± 2 км[3]
Площа поверхні ~23 000 км²
Об'єм ~340 000 км³
Маса 1,566 ± 0,019 ×1017 кг[1]
Густина 0,47 ± 0,07 г/см³
Прискорення вільного падіння ~0,003 м/с²
Друга космічна швидкість ~0,019 км/с
Період обертання навколо своєї осі 0,612990038 діб
Нахил осі обертання 0°
Альбедо 0,6
Температура поверхні ~74 К
Атмосфера відсутня
Інші позначення
S/1980 S 27, S/1995 S 2, S/1995 S 7, Сатурн XVI

Прометей у Вікісховищі

У грецькій міфології Прометей — титан, брат Атласа і Епіметея, двоюрідний брат Зевса, який викрав вогонь з Олімпу і подарував його людям.

Прометей знаходиться біля внутрішнього краю кільця F. Він є «супутником-пастухом» (shepherd satellite) цього кільця. Прометей відповідає за аномалії в розподілі частинок кільця.

Прометей і кільце F

Прометей — невеликий дуже витягнутий супутник з розмірами 148×100×68 кілометрів, має багато гірських хребтів і западин, багато кратерів діаметром понад 20 кілометрів. Він обертається на відстані 139 353 кілометрів від Сатурна. Прометей має період обертання 0,614102 діб, нахил орбіти 0,0056° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти 0,0023. Маса супутника 3,3×1017 кг.

На фотографіях, зроблених КА «Кассіні» 29 жовтня 2004 року, чітко видно шлейф, який тягнеться від кільця F до Прометея. Щоправда, фізика даної взаємодії поки до кінця не з'ясована. Проте, експерти NASA вважають, що основний внесок у перетягування частинок роблять гравітаційні сили.

У Сонячній системі є також астероїд 1809 Прометей.

Галерея
  • Зображення нічної півсфери Прометея у відбитому світлі від Сатурна 27 січня 2010 з 34000 км відстані
  • Позиції внутрішніх супутників Сатурна
  • Прометей
    (6 грудня 2015)

Посилання
  1. Spitale, J. N.; et al. (2006). The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and Cassini imaging observations. The Astronomical Journal 132: 692.
  2. Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, — ексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів.
  3. Porco, C. C.; et al. (2006). Physical Characteristics and Possible Accretionary Origins for Saturn's Small Satellites. Bulletin of the American Astronomical Society 37: 768.
  4. Циркуляр МАС №3532[недоступне посилання з жовтня 2019]
  5. Циркуляр МАС №4157
  6. Робоча група з номенклатури планет — Назви і відкривачі планет і супутників

Корисні посиланняи

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.