Пропагандистська журналістика

Пропагандистська журналістика — жанр журналістики, який навмисно бере за основу не об'єктивну точку зору, що зазвичай направлене на досягнення соціальної чи політичної мети.

Журналістика
Шаблони · Категорія · Портал

Деякі журналісти-пропагандисти відкидають традиційний ідеал об'єктивності й стверджують, що він не можливий на практиці через наявність корпоративних спонсорів у рекламі. Деякі з них вважають, що суспільний інтерес краще служить різноманітності ЗМІ або що пропагандистська журналістика виступає у ролі інформаторів.

Перспективи журналістів-пропагандистів

Один із письменників для альтернативної медія у співпраці з Незалежним медіа-центром пише в заклику до дії:

Класичні догмати журналістики закликають до об'єктивності та нейтралітету. Це принципи, яких загалом більше не дотримуються... Ми не повинні відчувати себе зв’язаними з ними. Якщо ми коли-небудь створимо необхідні зміни, пропагандистська журналістика стане найважливішим елементом для забезпечення необхідної організації роботи. Тому дуже важливо, щоб ми навчилися бути успішними журналістами-пропагандистами. Для багатьох це потребуватиме іншого способу постановки та досягнення цілей.

У своєму зверненні до Канадської асоціації журналістів у квітні 2000 року Сью Керріс дала такі коментарі та поради журналістам, які пропагують адвокатуру, яка прагне встановити спільне уявлення про те, яким журналістськими стандартами повинен керуватися цей жанр[1]:

  • Попередньо визнайте свої перспективи.
  • Будьте правдивими, точними та надійними. Не поширюйте пропаганду, не викреслюйте цитати або факти з контексту, не фальсифікуйте і «не судіть і не пригнічуйте життєво важливі факти або не викладайте напівправди».
  • Не давайте опонентам рівний час, але і не ігноруйте їх.
  • Вивчіть аргументи опонентів та повідомте про незручні факти, які підтримують протилежну точку зору. Задавайте критичні запитання людям, які згодні з вами.
  • Уникайте гасел, суперечок та полемік. Натомість чітко та ретельно формулюйте складні питання, що необхідно розкрити.
  • Будьте справедливими та ретельними.
  • Скористайтеся нейтральними джерелами для встановлення правдивості фактів.

Також у своєму звернені Сью Керріс критикувала провідні медіа за незбалансоване та політично упереджене висвітлення та конфлікті інтересів, переважно пов'язаним з економічною складовою. Вона сказала, що альтернативні видання мають переваги, насамперед, в незалежності висвітлення фактів, увазі до деталей та доступі до інформації, що робить їх більш ефективними захисниками суспільних інтересів.

Історія
Зображення видання «Криза», приклад альтернативних та пропагандистських ЗМІ

Американський контекст

Американські газети ХІХ століття часто передавали думку журналістів та редакторів.[2] Вони часто використовувались для пропаганди політичних ідеологій і були спрямовані на висвітлення певних партій чи груп.

«Криза», офіційний журнал NAACP, був заснований у 1910 році. Він описує себе як спадкоємця традицій адвокатської публіцистики видання «Журнал свободи»[3], який був заснований 1827 року як «перша афро-американська газета в США».

Газета Suffragist, заснована в 1913 році Конгресом Союзу виборчих прав жінок, просувала порядок денний Національної жіночої партії і вважалася єдиною політичною газетою в той час[4].

Макрейкерів часто представляють як професійних предків сучасних журналістів-пропагандистів. Серед макрейкерів слід відзначити Неллі Блай, Іду Тарбел, Лінкольна Джозефа Стеффенса, Ептона Біла Сінклера, Джорджа Селдеса та Ізидора Файнштейна Стоуна.

Об'єктивність

Журналісти адвокатури можуть відхилити принцип об'єктивності у своїй роботі з кількох різних причин.

Дослідження показали, що попри зусилля, журналістика не в змозі уникнути певного ступеня неявного упередження: політичного, особистого чи метафізичного, навмисного чи підсвідомого. Це не обов'язково вказує на відверту відмову від існування об'єктивної реальності, а швидше на визнання нездатності звітувати про неї знеособлено та суперечливий характер об'єктивності в журналістиці. Багато журналістів та науковців приймають філософську ідею чистої «об'єктивності» як неможливу для досягнення[5], але все ж прагнуть мінімалізувати вплив упереджень у своїй роботі. Стверджується також, що оскільки об'єктивність неможливо задовольнити, всі види журналістики мають певну ступінь умисної чи неумисної пропаганди[6].

Див. також

Примітки
  1. Advocacy journalism by Sue Careless. The Interim, May 2000.
  2. The Fall and Rise of Partisan Journalism. Center for Journalism Ethics, School of Journalism and Mass Communication, University of Wisconsin-Madison. 20 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2017.
  4. Suffragist Newspapers | National Woman's Party. nationalwomansparty.org (амер.). Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  5. Calcutt, Andrew; Hammond, Philip (31 січня 2011). Journalism Studies: A Critical Introduction (англ.). Routledge. ISBN 9781136831478.
  6. Fisher, Caroline (1 серпня 2016). The advocacy continuum: Towards a theory of advocacy in journalism. Journalism (англ.) 17 (6): 711–726. ISSN 1464-8849. doi:10.1177/1464884915582311.

Джерела

Історія

Критика пропагандистської журналістики
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.