Проскурякова Тетяна Авенирівна

Таня Проскурякофф (англ. Tatiana Proskouriakoff, рос. Татьяна Авенировна Проскурякова, 23 січня 1909, Томськ 30 серпня, 1985) архітектор, науковець, дослідниця писемності мая; почесний доктор.

Проскурякова Тетяна Авенирівна
Народилася 23 січня 1909(1909-01-23)[1]
Томськ, Томська губернія, Російська імперія
Померла 30 серпня 1985(1985-08-30)[1] (76 років)
Вотертаун, Міддлсекс, Массачусетс, США
·хвороба Альцгеймера
Місце проживання Лансдаун
Країна Російська імперія
 США
Національність росіянка
Діяльність мовознавиця, археолог, антрополог, історикиня, письменниця, кураторка, архітекторка
Alma mater Пенсильванський університет і Університет штату Пенсильванія
Галузь архітектура, мовознавство, археологія
Заклад Музей археології та етнології Пібоді, Інститут Карнегі, Музей археології та антропології Пенсильванського університету
Звання почесний доктор
Відома завдяки: дослідниця писемності мая
Нагороди Медаль А. Кідера,
Орден Кетцаля

 Проскурякова Тетяна Авенирівна у Вікісховищі

Життєпис

Народилась в місті Томськ Томської губернії Російської імперії. Походить з родини артилериста-інспектора. Батько відбув за кордон для нагляду за виробництвом гармат для Російської імперії, що вступила в 1-шу світову війну.

Тетяна та її сестра захворіли на дифтерію та скарлатину, тому перебували в Росії. З родиною за кордоном возз'єдналась у 1916 р.. Після більшовицького перевороту 1917 року назавжди залишилась в Сполучених Штатах.

Перша освіта

Мешкала в Огайо, потім в Філадельфії, перебралась в Пенсільванію. За першою освітою архітектор. Навчалася в державному університеті Пенсільванії, який закінчила 1930 р. Закінчення припало на роки Великої економічної депресії. Довго шукала місце праці, поки не потрапила в університетський музей.

Перехід на новий фах

Одна сторінки Дрезденського кодексу мая.

Перехід на новий фах стався практично випадково. Вона приєдналася до американської наукової експедиції з дослідження археологічних об'єктів у містах Чичен-Іца, Тікаль та Яшчилан. Архітектурну реконструкцію центру міста П'єдрас-Неграс вона завершила після повернення в місто Філадельфія.

Наукових керівників експедиції цілком задовольняли архітектурні реконструкції та малюнки дослідниці, що мала розвинені здібності просторової уяви, обумовлені ще її першим фахом. Архітектурні реконструкції Тетяни Проскурякофф (фахового геодезиста і кресляра) настільки вразили Сильвануса Морлі, що той замовив їй копію для Інституту Карнегі в Вашингтоні. За фінансової підтримки Сильвануса Морлі була організована нова експедиція 1939 року, в складі якої на дослідження в Юкатан відбула і Тетяна Проскурякофф. З часом Тетяна виробилась у поважного археолога і дослідника писемності мая. Це був етап праці одинаків-дослідників маловідомої писемності туземного народу Центральної Америки. Працю дешифрування писемності розпочав Ерік Томпсон з Великої Британії, що набув значного авторитету в галузі.

Довгий шлях дешифрування писемності мая

Сторінки Дрезденського кодексу мая.
Видання 1981 року.

Значний внесок у дослідження писемності внесли науковці, не пов'язані безпосередньо ні з самим Еріком Томпсоном, ні з запропонованою ним системою дослідження мови стародавніх мая.

Так серед дослідників писемності мая опинились:

Остання запропонувала розшифровку деяких ієрогліфів, що надали можливість прочитати темні до цього рядки написів мая. До розшифровки Тетяна додала чисельні тексти на кам'яних стелах з міста П'єдрас-Неграс. Дати на стелах наштовхнули дослідницю на думку, що це хронологія царювань, бо дати (народжень і смертей) не надто перевищували шістдесят років — нормального терміну людського життя. Висновки Тетяни Проскурякофф був вимушений визнати сам Ерік Томпсон.

Але повна дешифровка писемності мая відбулася значно пізніше, що не заперечувало наукового внеску дослідників-одинаків. Складність полягала в особливій системі писемності мая, яка посідала проміжні позиції між абетковою та ієрогліфічною. (Повна кількість знаків мая перевищувала 30-35, як в поширених абетках, і була меншою за кількість ієрогліфів Китаю, а дорівнювала близько восьмистам знаків).

Померла у м. Кембридж. Прах дослідниці 1998 року був перепохований у П'єдрас-Неграс на подяку наукових досягнень жінки-археолога і лінгвіста зі Сполучених Штатів Америки.

Нагороди

Праця дослідниці була помічена й отримала державне визнання:

Друковані твори (англійською)

  • (англ.)An Inscription on a Jade Probably Carved at Piedras Negras Notes on Middle American Archaeology and Ethnology II, 1944
  • (англ.)An Album of Maya Architecture, 1946
  • (англ.)Middle American Art, 1950
  • (англ.)A Study of Classic Maya Sculpture Carnegie Institute of Washington Publication No. 593, 1950
  • (англ.)Varieties of Classic Central Veracruz Sculpture American Anthropology and History LVIII, 1954
  • (англ.)Historical Implications of a Pattern of Dates at Piedras Negras, Guatemala American Antiquity XXV, 1960
  • (англ.)Portraits of Women in Maya Art, 1961
  • (англ.)Lords of the Maya Realm Expedition Magazine IV(1) 1961
  • (англ.)Mayapán, Yucatán, Mexico (with H E D Pollock, A L Smith and R L Roys) Carnegie Institute of Washington Publication No. 619, 1962
  • (англ.)Historical Data in the Inscriptions of Yaxchilan, Part 1 Estudios de Cultura Maya III, 1963
  • (англ.)Historical Data in the Inscriptions of Yaxchilan, Part 2 Estudios de Cultura Maya IV, 1964
  • (англ.)Olmec and Maya Art: Problems of Their Stylistic Relation Dumbarton Oaks Conference on the Olmec, 1968
  • (англ.)Classic Art of Central Veracruz Handbook of Middle American Indians Vol XI, 1971

Див. також

Джерела

  • Char Solomon. «Tatiana Proskouriakoff (1909—1985) and her Contributions to Mesoamerican Archaeology». June 2007. Retrieved 2011-10-24.(англ.)

Примітки

  1. SNAC — 2010.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.