Справа Павліченків

21 березня 2011 року приблизно о 17.40-17.50 год., до свого будинку (вул. Голосіївська, 13 «„Роза Вітрів“») приїхав суддя Зубков та зайшов до під'їзду № 1.

Перебуваючи в кабіні пасажирського ліфту, злочинець, діючи за попередньою змовою групою осіб з другим злочинцем, разом із суддею піднявся на 7 поверх будинку, де на них вже чекав третій злочинець. Приблизно о 17.50 год., коли двері ліфта відчинились, злочинці завдали судді господарським шилом двох ударів у ліву ключичну ділянку та проекцію грудини. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень суддя, втративши рівновагу, впав в приміщенні ліфтової кабіни і почав чинити активний фізичний опір. Далі злочинці завдали заздалегідь заготовленим ножем трьох ударів потерпілому в ділянку шиї з лівої сторони. Під час спричинення тілесних ушкоджень суддя продовжував чинити активний фізичний опір. Далі злочинці дістали пістолет, за допомогою якого зробили декілька прицільних пострілів в область тулуба потерпілого. Після цього злочинці перетягли тіло Зубкова спочатку на загальний балкон, а потім до площадки пожежного виходу з 7 поверху будинку.

В результаті вищевказаних дій потерпілому Зубкову заподіяно ряд тілесних ушкоджень, які відповідно до висновку судово-медичного експерта відносяться до тяжких та легких тілесних ушкоджень. Смерть судді настала на місці вчинення злочину внаслідок сукупності отриманих тяжких тілесних ушкоджень[2].

Сліди пальців рук, вилучені з місця вбивства судді Сергія Зубкова, були ідентифіковані по картотеці як такі, що належать Дмитру Павліченку[3].

22 березня 2011 року в ЦГЗ МВС повідомили, що у справі по вбивству Сергія Зубкова розглядалися чотири версії: професійна діяльність судді, вбивство на ґрунті особистих неприязних відносин, боргові відносини і корисливий мотив[4]. Водночас у тому ж повідомленні ЦГЗ сказано, що на причетність до злочину перевіряється вже киянин, який розмістив в інтернеті гнівного листа на адресу судді, який нібито незаконно виселив його з квартири. Невдовзі були затримані підозрювані у вбивстві Дмитро Павліченко та його син Сергій, яких, судячи з матеріалів справи, впізнали свідки вбивства[5][6].

Обвинувачені не визнали свою вину. Під час останнього судового засідання 14 лютого 2012 року жоден зі свідків їх не впізнав[5][7][8]

8 квітня 2010 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Зубков С. О. виніс рішення у цивільній справі № 2-323/2010 за позовом компанії з обмеженою відповідальністю «Гоойоорд Б. В.» про виселення з квартири Д. і С. Павліченків, а також ще однієї особи, та знесення прибудови на вулиці Богдана Хмельницького, 33/34.

За словами звинувачення Сергій та Дмитро Павліченки спочатку вдарили суддю шилом і ножем, після чого дістали пістолет, за допомогою якого зробили декілька пострілів в область тулуба. Тіло судді підозрювані перетягли до площадки пожежного виходу. Дмитро з метою знищення слідів вбивства почав витирати підлогу біля кабін ліфту, де була кров потерпілого. Коли Павліченки втікали з місця злочину, їх побачили ліфтери, замах на життя одного з яких вчинив Дмитро[9], консьєрж під'їзду та декілька мешканців будинку[6].

• 7 грудня 2011 — прокуратура міста Києва передала кримінальну справу до Голосіївського районного суду міста Києва.[10]
• 6 січня 2012 — початок судового процесу. Справа перебуває на контролі Генеральної Прокуратури України та Президента України. Наступні засідання призначені на 26 січня, 3 та 9 лютого.[11]
• 26 січня 2012 — суд почав розгляд справи по суті. Вперше зачитали обвинувальний висновок прокуратури. Адвокати стверджують, що у слідства відсутні речові докази, тому все у цій справі вирішать свідчення.[12]
• 5 червня 2012 — на черговому засіданні важливий свідок Олексій Наумець, попри те, що раніше впізнав підозрюваних, заявив, що Дмитро Павліченко не схожий на вбивцю судді Зубкова. За словами ЗМІ, на другому протоколі стоїть підпис не Олексія Наумця, а його брата. Також не підтвердили звинувачення інші чотири свідки у суді[13].

2 жовтня 2012 року Голосіївський районний суд міста Києва виніс вирок[2], яким Дмитро Павліченко був засуджений до довічного ув'язнення, а його старший син Сергій — до 13 років ув'язнення.[9]

Повторна почеркознавча експертиза, проведена за рішенням Апеляційного суду, показала, що адреса убитого судді Зубкова, знайдена в квартирі сім'ї Павліченка, була написана Сергієм Павліченком[14].

1 серпня 2013 року Апеляційний суд міста Києва оголосив результативну частину ухвали, якою залишено в силі вирок Голосіївського райсуду столиці у частині кваліфікації дій Павліченків та міри призначеного їм покарання.

23 січня 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишив без задоволення касаційну скаргу адвокатів Дмитра та Сергія Павличенків і залишив у силі раніше прийняті рішення Голосіївського районного суду та Апеляційного суду[15].