П'ятка

П'я́тка село в Україні, у Чуднівському районі Житомирської області. Населення становить 1200 осіб. Розташоване приблизно на однаковій відстані від Бердичева та Чуднова. Відстань до райцентру становить близько 18,5 км і проходить автошляхом Т 2309. Місцевість порізана ярами та горбами. Через село тече річка П'яток.

село П'ятка
Герб П'ятки Прапор П'ятки
Країна  Україна
Область  Житомирська область
Район/міськрада  Житомирський район
Громада Чуднівська міська громада
Облікова картка П'ятка 
Основні дані
Засноване на початку XIV століття
Населення 1200
Площа 4,903 км²
Густота населення 203 осіб/км²
Поштовий індекс 13222
Телефонний код +380 4139
Географічні дані
Географічні координати 50°01′16″ пн. ш. 28°21′54″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
228 м
Відстань до
обласного центру
56,1 км
Відстань до
районного центру
18,5 км
Місцева влада
Адреса ради 13222, с. П'ятка, вул. Жданівського, 15
Карта
П'ятка
Мапа

 П'ятка у Вікісховищі

Походження назви

За одною з версій назва походить від назви річки П'яток. За іншою — село лежить на п'яти горбах.

Історія

На околицях села 23 січня 1593 відбулася битва між українськими повстанцями та польськими військами у ході козацького повстання під проводом Криштофа Косинського.

Містечко служило форпостом між Бердичевом та Чудновом, перебувало у володінні князя Костянтина Острозького. Припускають, що село набагато давніше, ніж вважається. Під селом була влаштована мережа підземних тунелів, залишки якої існують до теперішнього часу.

Станом на 1885 рік у колишньому приватному (власницькому) містечку, центрі П'ятківської волості Житомирського повіту Київської губернії, мешкало 1170 осіб, налічувалось 127 дворових господарств, існували православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, 2 постоялих двори, 3 постоялих будинки, кілька лавок, відбувався щорічний ярмарки[1]. За 10 та 12 верст — смоляні заводи.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2703 осіб (1301 чоловічої статі та 1402 — жіночої), з яких 1842 — православної віри, 836 — юдейської[2].

На початку XX століття в містечку проживало багато євреїв, але під час Другої світової війни майже всі були знищені.

У 1999 році за порятунок євреїв Праведниками народів світу були визнані жителі села Семен та Секлета Ромчуки.

Установи

  • П'ятківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
  • Будинок культури.

Історичні пам'ятки

  • П'ятківська церква. Церква Воскресіння Словущого, середина ХІХ ст.

Див. також

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-26)

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.