Рабінович Осип Аронович
Рабінович Осип Аронович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
14 січня 1817 Кобеляки Полтавська губернія, нині - Полтавська область, Україна | |||
Помер |
1869[1] Мерано, Австро-Угорщина, нині - Італія | |||
Поховання | Перший Християнський цвинтар (Одеса) | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | письменник, журналіст, публіцист | |||
Мова творів | російська | |||
|
Осип Аронович Рабінович (14 січня 1817 року, Кобеляки Полтавської губернії - 1869, Мерано, Австро-Угорщина, нині Італія ) - російський прозаїк, публіцист, представник російсько-єврейської літератури, редактор, громадський діяч.
Біографія
Народився 14 січня 1817 року в містечку Кобеляки, нині - Полтавська область, Україна, в заможній єврейській родині.
Дитинство пройшло на Луганському ливарному заводі, де він отримав домашню освіту.
У віці 23 років вступив до Харківського університету на медичний факультет, який залишив через погіршення матеріального становища родини.
У 1845 року з дружиною і дочкою переїжджає в Одесу, де його приймають в число повірених комерційного суду. На початку 1848 року отримує посаду публічного нотаріуса, відкриває власну контору і веде активну юридичну практику.
У 1847-1848 роках Рабінович дебютував в російськомовній журналістиці статтями в «Одеському Віснику». В тому ж році був опублікований його переклад з івриту поеми Якова Ейхенбаума «Гакраб» («Га-Крав» - Битва, Одеса, 1847).
У двох випусках одеського альманаху «Літературні вечори» у 1849-1850 роках вийшли його повісті «Історія торгового дому "Фірліч і К°"» і «Моріц Сефарді».
З середини 1850-х років публікує прозу і статті в петербурзьких журналах «Сучасник», «Руське слово», «Бібліотека для читання», в московському «Російському віснику» та іншим.
З початком періоду реформ 1856-60-х років спільно з І. І. Тарнополем домігся права на випуск першого російсько-єврейського журналу «Світанок», що випускався в Одесі в 1860-1861 роках.
У 1860-их роках був гласним Одеської міської думи.
Творчість
Найбільшу популярність здобула повість «Історія про те, як реб Хаїм-Шулим Фейгіс подорожував з Кишинева до Одеси, і що з ним трапилося» (1865 рік).
Автор ряду прижиттєвих книг прози, журнальних і газетних публікацій, брошур, посмертного 3-хтомного зібрання творів.
З виходом посмертного зібрання творів в трьох томах (Петербург, Одеса, 1880-1888) отримав статус «піонера російсько-єврейської літератури».
В СРСР не перевидавався.
Родина
Онук - інженер і вчений в галузі залізничного транспорту Артур Адольфович Абрагамсон.
Бібліографія
- Повісті з «Картин минулого»: «Штрафний» (1859 рік); «Спадковий свічник» (1860 рік)
- Роман «Калейдоскоп» (1860 рік)
- Повість «Історія про те, як реб Хаїм-Шулим Фейгіс подорожував з Кишинева до Одеси, і що з ним трапилося» (1865 рік)
- Твори: В 3 томах. СПб., Одеса, 1880-1888 (з біографією автора)
- Вибране (репринт з дореволюційних видань). Єрусалим, 1985 рік.
- Цікаве / Бібліотечка «Мигдаль» / З біогр. довідкою О.А. Рабиновича і статтею Анни Мисюк «Одеські сторінки єврейської культури». Од .: Астропринт, 2000.
Примітки
- Faceted Application of Subject Terminology
Література
- М.Д.Ігнатьєв. Рабинович, Осип Аронович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
Посилання
- Рабинович Осип // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Шимон Маркиш. «Осип Рабинович» // Вісник Єврейського університету в Москві. 1994. № 1, 2.
- Белла Верникова. «Йоахім Тарнополь, співредактор першого російсько-єврейського журналу "Світанок" та автор проекту реформ єврейського побуту»
- Белла Верникова. «Робота потребує спору і злагоди»
- Белла Верникова. «Розмова з автовідповідачем»
- Велвл Чернін. Ідиш як субстрат російської мови Осипа Рабіновича