Радмило Михайлович

У дорослому футболі дебютував 1983 року виступами за команду сараєвського клубу «Желєзнічар», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 119 матчах чемпіонату. В сезоні 1986/87 з 23 голами став найкращим бомбардиром чемпіонату СФРЮ.

Згодом з 1988 по 1989 рік грав у складі загребського «Динамо».

1989 року перейшов до мюнхенської «Баварії». В сезоні 1989/90 мюнхенці здобули титул чемпіона Німеччини, проте внесок югославського нападника у цей успіх був незначним — лише 4 голи у 25 іграх чемпіонату. Наступного сезону у перших дев'яти іграх не зміг жодного разу відзначитися забитим голом, після чого відбувся його перехід до друголігового на той час «Шальке 04». Відіграв за клуб з Гельзенкірхена наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. В сезоні 1993/94 захищав кольори свого третього німецького клубу, франкфуртського «Айнтрахта». Провів тут десять ігор, після чого на деякий час припинив виступи на футбольному полі.

1997 року відновив професійні футбольні виступи — провів три гри за корейський «Пхохан Стілерс», після чого на один сезон приєднувався до кіпрського АПОП.

1986 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СФРЮ. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 6 матчів, забивши 1 гол.