Радушне

Раду́шне селище міського типу Криворізького району Дніпропетровської області. Центр Радушненської селищної ради. Початок заселення відбувався ще в середині XIX століття. Офіційно селище засноване в 1930 році. Має статус селища міського типу (смт) з 1958 року. Населення за переписом 2001 року становило 3366 чоловік. Густота 748 осіб/км². Площа селища 4,5 км². Селище газифіковане, телефонізоване.

смт Радушне
Герб Радушного Прапор Радушного
Країна  Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада  Криворізький район
Рада Радушненська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1930
Статус із 1958 року
Площа 4,5 км²
Населення 3 366
Густота 748 осіб/км²
Поштовий індекс 53081, 53082
Телефонний код +380 564
Географічні координати 47°49′24″ пн. ш. 33°29′37″ сх. д.
Висота над рівнем моря 103 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Радушна
До райцентру:
 - фізична: 5 км
 - автошляхами: 15 км
До обл. центру:
 - фізична: 130 км
 - автошляхами: 156 км
Селищна влада
Адреса смт Радушне, вул. Нікопольська, 7, 77-11-47
Голова селищної ради Бондаренко Олександр Вікторович
Карта
Радушне
Радушне

Радушне у Вікісховищі

Розташування

Залізнична станція Радушна

Селище міського типу Радушне розташоване на південному заході області. Межує із південно-східними околицями Кривого Рогу. Входить до складу Криворізького району. Знаходиться за 1.5 км з правого берегу Південного водосховища. Через Радушне проходить автошлях Н23 та Придніпровська залізниця, станція Радушна. Найближчі міста та селища: Кривий Ріг (Північний Захід), Миролюбівка, Гречані Поди (Південь), Новий Шлях, Веселе, Нова Зоря (Північний Схід), Нива Трудова, Апостолове (Схід).

Назва

Селище названо в честь станції «Радушна». Офіційна назва селища — Радушне, однак більшість мешканців називають селище — Радушна.

Мова

Офіційна мова селища — українська. Більшість населення, розмовляє суржиком, що історично характерно, для цієї місцевості.

Історія

Заселення селища пов'язане із залізничною станцією. Згідно переказів старожилів станцію збудовано десь в 1878 році. Належало поселення поміщику на прізвище Радушний. Так з'явилася станція, а пізніше — саме селище Радушне. Офіційно ж селище засноване в 1930 році.

В 1958 році селищу Радушне надано статус селища міського типу. З 1966 по 1977 роки, велось активне заселення сімей в нові квартири.

1958 р. — відкриває двері середня школа, першим директором був Соловйов Федір Іванович, 1959 р.- Радушненська амбулаторія, головний лікар — Ніколенко Алла Тимофіївна, будинок культури, бібліотека. Будуються дошкільні заклади «Ромашка», «Івушка», «Рябінка».

З 1965 р. в селищі Радушне у будівлі Будинку культури розміщується селищна рада. Її перший голова — Близнюк Максим Сазонович. Саме при ньому почалося будівництво центральних водопроводів.

З лютого 1972 року по березень 1996 року у селищній раді працює Сільгета Наталія Павлівна. У період її роботи почалися роботи по газифікації селища, відкрито нове приміщення амбулаторії, обладнано медкабінети та кімнати денного стаціонару. У 2005 році 75 років відмітили радушненці з дня заснування підприємства «Кривбаспромводопостачання». На базі колишнього КСП «Радушний» тепер організоване ТОВзІІ «Агросвіт».

На території селища діють дві церкви та дім молитви. Ансамбль народної пісні «Радушаночка» виборював перші місця на районних фестивалях, нагороджувався грамотами обласної, районної рад.

Постаті

Школа

Неофіційна топоніміка

Мешканці селища вживають такі назви на позначення його частин:

  • Південно-східний район — «Горіхова роща»;
  • Північно-східний район — «Елеватор»;
  • Північно-західний район — «Моноліт»;
  • Південно-східний район — «Канал»
  • Центр — «Перекрестя»;
  • Найпівнічніші райони — «Корея».

Вулиці

В смт. Радушне перейменували вул. Гайдара — Григорія Гайдара, вул. Дзержинського — Іванова, вул. Жовтнева — Карпенка, вул. Калініна — Вишнева, вул. Чапаєва — Марчука.[1]

Список

  • Барагаєва
  • Квіткова
  • Артеменка
  • Антимонова
  • Богдана Хмельницького
  • Лікарняна
  • Васильця
  • Вишнева
  • Весела
  • Вокзальна
  • Вільна
  • Газовиків
  • Григорія Гайдара
  • Говорова
  • Гожа
  • Дубкова
  • Залізнична
  • Заводська
  • Зелена
  • Іванова
  • Карпенка
  • Клубна
  • Криворізька
  • Кривбасівська
  • Лісова
  • Марченка
  • Матросова
  • Медвицького
  • Мєнделеєва
  • Мічуріна
  • Молодіжна
  • Нікопольська
  • Носкова
  • Підстепна
  • Попова
  • Пушкіна
  • Робітнича
  • Садова
  • Спічака
  • Степна
  • Будівельна
  • Щаслива
  • Транспортна
  • Центральна
  • Цика
  • Шевченка
  • Шкільна
  • Південна
  • 40 років Перемоги
  • 8 Березня

Сучасність

У Радушному працюють такі підприємства:

  • Радушнянська філія ВАТ «Розівський елеватор»;
  • завод «Буддеталь» ВАТ «Дніпроспецбуд»;
  • Державне підприємство «Криворізьке лісове господарство»;
  • сільськогосподарське підприємство — ТзОВ «Агросвіт».
  • ПП «ЕДВАНС КР» (Митниця;
  • Автобаза Криворізьке керівництво гідромеліорації № 12;
  • Підприємницький участок «Кривбасснаб»;
  • Підприємницький участок «Кривбаспромводопостачання»;
  • Електро підстанція «Південна»;
  • Газоперекачуюча стінція «Радушне»;

Селище міського типу Радушне повністю газифіковане і забезпечене водопостачанням.

В селищі є школа (Радушанська СЗШ), дитсадок (Ромашка), селищна бібліотека, медична амбулаторія, 2 церкви (Київського та Московського патрархату), Молитовний дім, заложене місце для храму..

На території селища, встановлено три братських могил воїнів.

Через Радушне проходить автошлях Н23 та Придніпровська залізниця.

Спортивне життя

В селищі Радушне є два футбольних клуба: Ентузіаст та Радушне.

Світлини

Джерела

Примітки

  1. www.novakom.com.ua https://www.novakom.com.ua/posts/rename-toponim-dekomunizm/outside.html Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 8 серпня 2019.

Література

  • Раду́шне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.335

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.