Расул

Расул (араб. رسول‎, латиніз. Rasūl) — пророк, в ісламі великий посланець Аллаха, що приходить з проповіддю нової монотеїстичної релігії, не ігноруючи при цьому основні засади старої. Це визначення не стосується Адама, який був за мусульманським переданням прародичем людства.

Частина серії статей на тему:
Іслам
Аллах Аллах
Єдинобожність • Історія • Термінологія
П'ять стовпів Благодійність Молитва Паломництво до Мекки Піст Символ віри
Ключові особи Пророки ісламу Магомет Його сподвижники і нащадки Халіфи
Книги і закони Коран Сунна Хадис Мазгаб Шаріат Іджтигад
Течії та школи Алавіти Ашарити Ваххабізм Друзи Зейдити Ібадизм Імаміти Ісмаїлізм Матуридизм Мутазиліти Салафізм Сунізм Суфізм Хариджизм Шиїзм
Культура Архітектура Джихад Жінка Ісламізм / Панісламізм Каліграфія Література Наука Поетика Свята Теологія Умма
Шаблони • Категорія • Портал

Великими пророками (расулами) в ісламі були:

• Адам
• Нух
• Ібрагім
• Муса
• Іса
• Мухаммед

Всі решта пророки були набі. Тобто вони керувалися релігією, яку принесли расули.
У мусульманській догматиці і богослов’ї проводиться чітка межа між набі, що отримали просто одкровення (як у вигляді прямої інформації, так і через власні відчуття і сновидіння), і расулами, яким ангели приносили писання, і яким було доручено активно проповідувати його серед людей.

У справі поширення ісламу, між набі і расулами немає різниці. Всі вони повинні бути прийняті мусульманами — не визнання хоча б одного з них робить людину невіруючою.

Згідно з мусульманською традицією деякими основними якостями посланців Аллаха є:

• Сідк. Божі посланці правдиві. Ніколи не кажуть неправду
• Аманат. Їм можна повністю в усьому довіряти
• Фатанат. Пророки Аллаха відзначаються мудрістю
• Ісмет. Вони цілком безгрішні — ніколи не грішать, навіть у дрібницях
• Табліг. Пророки несуть людям слово Боже, незважаючи на будь-які перепони. Вони доносять його до людей у чистому, неспотвореному вигляді
• Амну'ль азл. Незворотність і постійність їх пророчої місії

Головні ознаки пророцтва: одкровення у стані трансу, благочестя, проповідь покори і стриманості, авторитет серед людей і гідне походження, вміння творити чудеса.
Одним із головних питань, пов’язаних з пророцтвом у ісламі, — чудеса пророків. Згідно з мусульманською доктриною, вони даруються Аллахом як доказ істинності проповіді пророка. Існує набір ознак, за якими їх відрізняють від здатності творити чудеса, якою наділені «святі», і фокусів чарівників.
Титул Расул аль-Акрам — «найвидатніший з усіх пророків» належить останньому мусульманському пророку Мухаммеду. Його називали також Расул ас-Сакалайн, тобто, «посланець до людей і джинів».