Рахліна Марлена Давидівна

Народилася в Ленінграді в сім'ї радянських працівників Давида Мойсейовича Рахліна (1902—1958) і Блюм Абрамівни Маргуліс (1902—1964). Щирі комуністи, вони дали ім'я своїй дочці на честь Маркса і Леніна.

У 1936 р. батька, викладача політекономії Військово-політичної академії ім. М. Толмачова (на той час знаходилася у Ленінграді), перевели в Харківську військово-господарську академію, сім'я переїхала до Харкова.

У 1937 р. батьки були виключені з КПРС (батька — за звинуваченням у троцькізмі, мати — у зінов'євщіні).

У 1942-1943 рр. перебувала в евакуації у м. Златоусті, де навчалася в школі та одночасно працювала у лабораторії на металургійному заводі.

На початку 1944 р. сім'я повернулася з евакуації до Харкова.

У 1944—1949 рр. Рахліна вступила на філологічний факультет Харківського університету, де познайомилася з Борисом Чичибабіним (після його ув'язнення тричі їздила до нього у В'ятскі табори), Юлієм Данієлем та Ларисою Богораз. Підчас навчання відвідувала літературну студію при місцевій організації Спілки письменників.

У 1950 році батьки Рахліної були репресовані, повернувшись з ГУЛАГу за реабілітацією у 1956, незабаром померли.

З 1949 р. викладала російську мову та літературу: у 1949—1951 рр. у школі села Берестовенька Красноградського району Харківської області, пізніше — в Рогані (у той час — під Харковом). Працювала бібліотекарем Бюро технічної інформації Харківського електромеханічного заводу, у 1966—1971 — шкільним вчителем у виправно-трудовій колонії у Харкові, з 1971 р. до виходу на пенсію у 1980 р. — вихователем та вчителем у дитячому протитуберкульозньому санаторії в районі Основи в Харкові.

Вірші почала писати з 12 років. Вони друкувалися в журналах «НМ», «Континент», «Веселка», «Добрий ранок», «Український вісник», «Дружба народів», «Карта» та ін. Вірші Рахліної перекладені на українську мову.

З 1992 — член Національної Спілки письменників України.

Автор книги спогадів «Що було — бачили» (російською мовою).

Перекладала поезію з української мови. У 1996 у видавництві «Око» вийшла книга перекладів Василя Стуса «Золотокоса красуня».

• Дом для людей. Харьков, 1965.
• Маятник. Харьков, 1968.
• Надежда сильнее меня. Москва, «Прометей», 1990 (передмова Бориса Чичибабіна).
• Другу в поколенье. Москва, «Весть-ВИМО», 1994.
• Потерявшиеся стихи. Харьков, «Фолио», 1996.
• Октябрь, на июль похожий. Харьков, «Фолио», 2000.
• Чаша. Харьков, «Фолио», 2001.
• Прозрачные слова. Харьков, «Права Людини», 2006.

• Харківська правозахисна група. Памяти Марлены Рахлиной
• Рахлина М. Что было – видали... : [воспоминания]. — Харьков : Права людини, 2006. — 122 с. — 1000 прим. — ISBN 966-8919-14-9.
• Календар знаменних і пам’ятних дат Харківщинини на 2015 рік : реком. бібліогр. покажч. — Харків : Департамент культури і туризму Харк. обл. держ. адмін.; Харк. обл. універс. наук. б-ка, 2014. — 50 с.
• Марлена Рахлина