Основа (станція)

Осно́ва — сортувальна позакласна станція Харківського залізничного вузла Ізюмського та Куп'янського напрямків. Розташована у м. Харкові. Відноситься до Харківської дирекції Південної залізниці.

Основа
Харківська дирекція
Південна залізниця

станція
Вокзал станції Основа
Розташування
Розташування м. Харків, Основ'янський район, місцевість Основа
Адреса м. Харків, Привокзальна вулиця, 1
Координати 49°56′09″ пн. ш. 36°14′23″ сх. д.
Структура
Платформ 3
Тип платформ 1 низька бічна, 1 острівна низька, 1 висока острівна
Колій 104[1]
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні
Супутні   
Історія
Інженер Ю. Пашель
Відкрито 1910 (112 років)
Електрифіковано 1958
Будівля
Архітектор Ю. Пашель (1908—1941)
Стиль сталінський емпір (1951— т. ч.)
Поверхів 2 (суч.)
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 440209
Код Експрес-3 2204410
Тарифна зона 1
Мапа
Основа на Вікісховищі

Привокзальний майдан

Станція є великим залізничним вузлом. Від неї залізничні колії розгалужуються у декількох напрямках: до станцій Харків-Пасажирський (8 км), Харків-Левада (6 км), Люботин (25 км), Ізюм (128 км), Куп'янськ-Вузловий (121 км) та Куп'янськ-Сортувальний (127 км).[2][3][4].

Історія

В 1908 році розпочато будівництво Північно-Донецької залізниці (лінії Харків Ізюм Донбас та Харків Льгов), на якій зводилась будівля станції Основа за проектом інженера Юрія Пашеля.

В 1910 році була збудована залізнична лінія Основа Лиман, на якій була відкрита станція Основа. Тоді ж по залізничній лінії розпочався рух поїздів[1][5]. За іншими даними станція була відкрита 1911 року — одночасно з відкриттям паровозного депо «Основа» (нині ТЧ-3 «Основа» Південної залізниці), яке відбулось 15 вересня 1911 року. Депо обслуговувало лінії Основа Готня та Основа Лиман[6][7].

В 1929 році була побудована Північна, а 1933 року — Південна сортувальні гірки.

3 вересня 1943 року на підставі наказу № 1 начальника станції Основа П. М. Кононова станція відновила свою роботу після руйнувань в роки Другої світової війни.

В 1958 році станція електрифікована постійним струмом[8].

1961 року було електрифіковано дільницю Основа — Слов'яногірськ та переведено на тепловозну тягу лінію Харків (Основа) Готня. Приблизно в цей же час станцію було обладнано електричною централізацією стрілочних переводів.

1984 року тут було сформовано перший в СРСР важковантажний потяг вагою у 33,05 тис. т., який складався з 428 вагонів та 5-ти тепловозів (3 трисекційних та 2 двосекційних). Потяг пройшов маршрутом Основа Готня Суми Ворожба[9].

1987 року до станції Основа була приєднана станція Безлюдівка як Безлюдівський парк.

В 2008 році вокзальне приміщення станції було реконструйовано[10][1].

Колійний розвиток

На станції 104 залізничні колії, 386 стрілочних переводів[1].

І—IV колії використовуються для посадки та висадки пасажирів. До колії І виходить 1-ша платформа, до колії ІІ — 2-га, а до ІІІ та IV колій — 3-тя висока платформа.

Від станції відходять під'їзні колії до багатьох розташованих поблизу підприємств Харкова.

Загальна довжина станції становить 14,5 км, площа — 237 га[1].

Споруди

Перше вокзальне приміщення було споруджено за проектом Юрія Пашеля. У роки Другої світової війни воно було зруйноване. 22 вересня 1951 року було введено в експлуатацію сучасну станційну будівлю[11].

В 2008 році вона була капітально відремонтована.

Залізничні підприємства

На станції Основа розташоване локомотивне депо «Основа» (ТЧ-3 Південної залізниці), вагонне депо «Основа» (ВЧД-3 Південної залізниці), а також колійна машинна станція (КМС-39) та будівельно-монтажний поїзд (БМП-655).

Також на станції розміщені служби Основ'янської дистанції колії (ПЧ-7), дистанція електропостачання (ЕЧ-7) та дистанція сигналізації та зв'язку (ШЧ-5).

12 березня 2018 року в локомотивному депо «Основа» фахівцями дорожнього експериментального цеху розроблена і введена в дію станцію по обкатці гідромашин, які застосовуються на тепловозах серії ТЕП-70. Відтепер всі вузли в ТЧ-3 будуть проходити обкатку і тільки після цього встановлюватися на локомотиви. Ідея створення подібної випробувальної станції виникла кілька років тому, однак через брак коштів не була реалізована. У 2016-2017 роках почастішали випадки виходу з ладу системи охолодження тепловозів ТЕП-70. Це змусило локомотивщиків впритул зайнятися вирішенням цієї проблеми[12].

Пасажирське сполучення

На станції зупиняються ряд пасажирських та приміських електропоїздів (ЕР2, ЕР2Р, ЕР2Т). Через станцію курсують електропотяги з трьох вокзалів Харкова: Харків-Пасажирський, Харків-Балашовський, Харків-Левада у Золочівському, Куп'янському, Ізюмському напрямках.

Примітки

  1. SQ. Станция Основа Южной железной дороги открылась после реконструкции. (рос.) 15 серпня 2008. (Перевірено 15 грудня 2011)
  2. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.
  3. Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  4. Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  5. Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов… / Составители: Е. Н. Дмитриева, Е. В. Дьякова, Н. М. Харченко; под. общ. ред. С. М. Куделко — Харьков: «Издательство САГА», 2011. — 432 с. (рос.)
  6. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. Москва : Транспорт, 1981. — Т. 2. — 5 с. — 100 000 прим.(рос.)
  7. ЖД транспорт. Хроника. С. 5. Харьков транспортный (рос.)
  8. История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 18 липня 2012. (рос.) (Перевірено 15 грудня 2011)
  9. ЖД транспорт. Хроника. С. 16. Харьков транспортный. (рос.)
  10. Укрзалізниця. Южная ЖД реконструировала станцию Основа в Харькове. 15 августа 2008. (рос.) (Перевірено 15 грудня 2011)
  11. ЖД транспорт. Хроника. С. 9[недоступне посилання з квітня 2019]. Харьков транспортный. (рос.)
  12. В локомотивному депо «Основа» почала працювати станція по обкатці гідромашин

Посилання

Джерела

  • Стальное кольцо Южной магистрали. Станция Основа (рос.) (Перевірено 15 грудня 2011)
  • ЖД транспорт. Хроника. Харьков транспортный. (рос.)
  • Романенко Ю. И., Харенко М. П. Взгляд сквозь годы. Южная железная дорога за 130 лет. —Харьков: Прапор, 1999. — 288 с.: ил. — ISBN 5-7766-0761-2 (рос.)
  • Архангельский А.С., Архангельский В.А. Железнодорожные станции СССР. Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981. — Т. ІI. — С. 5-360c.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.