Рачин (Дубенський район)

Ра́чин село в Україні, в Тараканівській сільській громаді Дубенського району Рівненської області.

село Рачин
Прапор
Країна  Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубенський
Рада Рачинська сільська рада Тараканівська ОТГ
Облікова картка с. Рачин, Рівненська область, Дубенський район 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 1803
Площа 35,107 км²
Густота населення 51,36 осіб/км²
Поштовий індекс 35609
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°25′10″ пн. ш. 25°47′59″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
200 м
Водойми річка Липка
Місцева влада
Адреса ради 35609, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Рачин
Карта
Рачин
Рачин
Мапа

Населення становить 1803 осіб. Орган місцевого самоврядування — Рачинський старостинський округ ./Тараканівська ОТГ.

Географія

Через село тече річка Липка, права притока Ікви.

Історія

Засновано 1545 на території Волинського воєводства Великого князіства Литовського. В описі Луцького замку 1545 року про це поселення читаємо: « В  Ратчине не надобно (не слід ) брать мита».[1]

Грамота другої половини 15 століття оповіщає: в Рачині не надобе «давати мита».

У скарзі підстарости Михайла Мишки з 1561 року сказано, що «погорельськими й рачинськими крестьянами князя Константина Острожского» вчинено грабунок і побої його слугам, селянам.[1]

Після поділу Польщі 1793 року територія, до якої належить Рачин, відійшла до Російської імперії. Село знаходилось у складі Дубенського повіту Волинської губернії.

Акт 1801 року згадує «Рачин» з нагоди переліку податкових повинностей натурою і грішми [1]

В 1889 році в населеному пункті було 138 дворів і 1174 прихожан.[1]

У 1906 році село Дубенської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 4 верст, від волості 5. Дворів 151, мешканців 1081[2].

В часи Першої світової війни біля Рачина проходила лінія фронту. З осені 1915 року перебувало під владою німецько-австрійських військ. В червні 1916 року захоплене російськими військами в ході Брусиловського прориву.

1917 входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань, а також підписання Польщею сепаратного Ризького мирного договору село опиняється під владою Республіки Польща.

З 1919 входить до складу Вербської ґміни Дубенського повіту Волинського воєводства.

У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова-Ріббентропа, село захоплено червоною армією і включено до складу Української РСР. 1940 Рачин у складі Вербського району новоутвореної Ровенської області.

В червні 1941 село було в центрі однієї з найбільших танкових битв в історії ДубноЛуцькБроди. В березні 1944 року село визволене Червоною Армією від німецько — фашистських окупантів.

В 1951 розпочато будівництво восьмирічної школи,

З 24 серпня 1991 село входить до складу незалежної України.

В 2011 році відкрито відділення пошти та зв’язку.

Від 2016 року в складі Тараканівської сільської громади

Релігія

18 листопада 2014 року у Рачині зареєстрували громаду Української православної церкви Київського патріархату (реєстровий номер 39498517), яка після проведення опитування в селі оголосила місцеву церкву на честь Казанської ікони Божої Матері своєю[3]. Громада Української православної церкви Московського патріархату (реєстровий номер 22585136), яка користувалась церквою до того часу, після цього почала проводити богослужіння у капличці на місцевому цвинтарі[4], не вступаючи у конфлікт з односельцями. 17 грудня 2016 року в селі освятили фундамент[5] нового храму на честь святої великомучениці Варвари для громади УПЦ.

Відомі уродженці

Бібліотека

Бібліотека-філіал с. Рачин знаходиться на території Рачинської сільської ради. Обслуговує близько 700 читачів. Книжковий фонд становить понад 10.6 тис. примірників. Бібліотекою успішно проводяться різноманітні культурно-просвітницькі заходи, присвячені суспільно-політичним подіям, знаменним датам України та світової спільноти. Пріоритетним напрямком в роботі бібліотеки є краєзнавство. Діє інформаційний центр — (ПДГ) Пункт Доступу Громадян.

Учасники Другої світової війни

  • Клец Сергій Кіндратович (1905—1993). Рядовий. Воював на ІІІ Прибалтійському фронті. Визволяв Ригу, Лібаву. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною»[7].
  • Лампека Радіон Пилипович (1910—1995). Рядовий. Воював на І Білоруському фронті. Визволяв Ленінград, Виборг, Нарву. Нагороджений медаллю «За відвагу», «За бойові заслуги»[7].
  • Меркулов Олександр Петрович (1918). Старшина. Нагороджений орденом Червоної зірки, медаллю «За перемогу над Німеччиною»[7].
  • Поровчук Борис Васильович (1919—1999). Рядовий. Воював на І Українському фронті. Визволяв Одесу. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»[7].
  • Синюк Аркадій Автономович (1919—1989). Рядовий. Визволяв Псков. Нагороджений медаллю «За Перемогу над Німеччиною»[7].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.