Рибальське (Дніпро)

Землі Рибальського разом з Одинківкою були лівобережною околицею міста Самар, коли Самара (ще до побудови ДніпроГЕСу була вузькою річкою. Після побудови московської Богородицької фортеці на місці міста Самарь у 1688 році, місцевість Рибальського була заселена козаками-самарчанами.

На півдні від Рибальська, у Старій Ігрені і у Рибальському кар'єрі розташовані залишки російської Усть-Самарської фортеці. Вона і декілька редутів були зведені 1736 року в часи російсько-турецької війни для контролю над прилеглою територією.

«1783 року Усть-Самарський ретраншемент скасовано, і всю його гармату перевезено на ріг Кінбурн.» (Дмитро Яворницький).

1789 року на північ на місці козацького села Рибальського була заснована німецька лютеранська колонія Фішерсдорф (з німецької «Рибальське село»). Проте 1886 року у російських документах колонія пишеться як Рибальск. Колонія входила до складу Йозефстальської волості Новомосковського повіту.

Колонія була зосереджена на півночі і вздовж Самари.

У 1886 році тут мешкало 506 осіб в 58 дворах, були молитовний будинок, школа, 5 столярень та готель.

У 1903 році Рибальське визначене як виселки Йозефсталі і налічувало вже близько 800 осіб. Тут вже були слюсарно-ковальний цех, цегляний завод, каменоломні та 2 лісові пристані.

Частина території Рибальського була затоплено підняттям вод Дніпровського водосховища у 1932 році.

У 1959—1977 роках входить до складу міста Ігрень.

З 1977 року — у складі новоствореного Самарського району Дніпра.

• Д. І. Яворницький. Дніпрові пороги
• Рибальське

• Рибальське / [кол. авт.: А. Алексеєва, М. Богомаз, Л. Букреєва та ін.]. – Д. : Журфонд, 2017. – 100 с. – (Місто без околиць). – ISBN 966-934-099-3.

• В Днепре издали книгу об истории поселка Рыбальское // gorod.dp.ua