Робак Олександр Ремович

Олександр Робак народився 28 грудня 1973 року в Златоусті в родині Рема Олександровича Робака, інженера-металурга, який «все своє життя варив сталь на комбінаті», і Раїси Лукинівни — викладача технікуму з підготовки сталеварів[1]. Дід з бабусею родом з Верхньої Пишми[2]. Старша сестра Світлана — випускниця МІСІС. З дитинства головними захопленнями Олександра були гітара та театральна студія при Будинку піонерів.

В 16 років поїхав у Москву з метою вступити в театральне училище, але ніде не пройшов за конкурсом. Дізнавшись про прийом в Ярославський театральний інститут, виїхав в Ярославль і вступив на курс режисера і художнього керівника Театру імені Волкова Володимира Воронцова. По закінченні інституту в 1994 році повернувся до Москви і був прийнятий Андрієм Гончаровим в трупу Московського академічного театру ім. Вл. Маяковського, яку покинув через сім років після смерті режисера[1].

У кіно знімається з 1998 року. Дебютував у картині «День повного місяця» Карена Шахназарова. Наступною роботою став епізод у «Брата 2» Олексія Балабанова[2]. Зіграв головні ролі у фільмах «Снігова людина» (реж. Костянтин Чармадов), «Будинок на Озерній» (реж. Серік Апрімов), «Переможець» (реж. Альгіс Арлаускас), «Грецький горішок» (реж. Стас Іванов)[3], «В Кейптаунському порту» (реж. Олександр Велединський). Також виконав головну роль у сатиричному серіалі «Домашній арешт» Семена Слєпакова — на думку режисера Микити Михалкова, кращого кінотвору 2018 року[4].

У 2000 році спільно з Максимом Лагашкіним створив кінокомпанію «Сінемафор» і став продюсувати фільми і телесеріали, в яких брав участь як актора. Серед його робіт — «Порода» (2002), «Російське» (2004), «Хіромант» (2005), «Зухвалі дні» (2007), «Котовський» (2010), «Золото Глорії» (2012), «Грецький горішок» (2018). У 2007 році в якості режисера зняв фільм «Кімната втрачених іграшок»[1][3].

Лауреат народної премії «Світле минуле» Фонду Олега Мітяєва[5][6].

Був одружений з однокурсницею по Ярославському інституту, від неї має сина Арсенія (нар. 1994) — актора, випускника Школи-студії МХАТ[1][7].

Середній син — Платон (нар. 2004), знімався в «Єралаші», брав участь у передачі «МастерШеф» на СТС. Молодший син — Степан (нар. 2014).

У даний момент одружений з Ольгою Робак, що має медичну освіту[1].

1. 1997 — Том Стоппард (пер. Йосип Бродський) «Розенкранц і Гільденстерн мертві» (реж. Ар'є) — «Слуга»
2. 1997 — «Іван-царевич» — «Іван»
3. 1997 — «Пригоди Буратіно» (реж. Іоффе) — «Карабас»
4. 1997 — Олександр Володін «Ящірка» (реж. Лазарєв) — «Володін»
5. 1997 — Вільям Шекспір «Як вам це сподобається» (реж. А. Гончаров) — «Олівер»
6. 1998 — Дейл Вассерман, Джон Деріон «Людина з Ламанчі» (реж. Сокіл) — «Ватажок»

• Aleksandr Robak на сайті IMDb (англ.)
• Звёзды. Александр Робак. russia.tv. Процитовано 13 вересня 2018.
• Александр Робак. Нет, я не Байрон. 7days.ru. 21 сентября 2016. Процитовано 13 вересня 2018.