Розбір (село)

Розбір (пол. Rozbórz) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Переворськ Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 2047 осіб (2011[1]).

Село
Розбір
пол. Rozbórz


Координати 50°03′ пн. ш. 22°33′ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Переворський повіт
Гміна Переворськ
Перша згадка 1384
Населення 2047 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-200
Автомобільний код RPZ
SIMC 0609178
GeoNames 760237
OSM ↑2971169 ·R (Гміна Переворськ)
Розбір
Розбір (Польща)
Розбір
Розбір (Підкарпатське воєводство)

Історія

Розбір вперше згаданий в 1384 р., коли Ян з Тарнова надав розпорядження про закріпачення села.

У 1831 р. в селі було 182 греко-католики, які належали до парохії Миротин Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії.[2]

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1888 р. Розбір знаходився у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 208 будинків і 1130 мешканців, з них 906 римо-католиків, 206 греко-католиків і 18 євреїв.[3] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

У 1939 році в селі проживало 2080 мешканців, з них 340 українців-грекокатоликів, 1715 поляків і 25 євреїв[4]. Село входило до ґміни Переворськ Переворського повіту Львівського воєводства. Греко-католики належали до парохії Миротин Лежайського деканату Перемишльської єпархії.[5]

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (255 осіб — 66 родин)[6]. Решту українців у 1947 р. під час операції «Вісла» депортовано на понімецькі землі[7].

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 996 213 670 113
Жінки 1051 245 577 229
Разом 2047 458 1247 342

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56
  3. Rozbórz (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 828. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
  5. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1937
  6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Ярослав
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.