Миротин (Підкарпатське воєводство)

Миротин (пол. Mirocin) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Переворськ Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1282 особи (2011[1]).

Село
Миротин
пол. Mirocin


Координати 50°01′ пн. ш. 22°31′ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Переворський повіт
Гміна Переворськ
Перша згадка 1578
Висота центру 245  м
Населення 1282 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-200
Автомобільний код RPZ (Гміна Переворськ)
SIMC 0609095
GeoNames 764666
OSM ↑2971169 ·R (Гміна Переворськ)
Миротин
Миротин (Польща)
Миротин
Миротин (Підкарпатське воєводство)

Історія

У 1394 р. Ян з Тарнова листом надав Миротин переворським меховитам і зазначив, що в селі живуть справжні християни.

У 1831 р. в селі була греко-католицька парохія, яка належала до Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії, у селі було 182 парафіянина, при церкві діяла парохіяльна школа.[2]

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1885 р. Миротин знаходився у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, проживали 492 римо-католики, 120 греко-католиків і 20 євреїв.[3] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

У 1939 році в селі проживало 1370 мешканців, з них 260 українців-грекокатоликів, 1090 поляків і 20 євреїв[4]. Село входило до ґміни Переворськ Переворського повіту Львівського воєводства.

Польський терор спонукав українців переселятись до СРСР.[5] 1945 року з села до СРСР вивезли 92 українців (32 сім'ї). Переселенці прибули до Тернопільської області[6]. Решту українців у 1947 р. під час операції «Вісла» депортовано на понімецькі землі[7].

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Церква

Церква Преображення Господа Нашого Ісуса Христа збудована в 1790 р. була парохіяльною церквою Каньчуцького (з 1920 р. — Лежайського) деканату Перемишльської єпархії. В 1831 р. парафія охоплювала місто Переворськ та села Грязка, Розбір, Мокра Сторона і Буди. У 1836 р. додалося село Гнівчина, у 1842 р. — Горличина, у 1868 р. — Уїзна, Мацьківка, Студян, Новосільці і Косина, у 1873 р. — Буди Ланьцутські, у 1879 р. — Ожанськ, у 1904 р. — Дубів і Святоньова.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 658 138 461 59
Жінки 624 102 375 147
Разом 1282 240 836 206

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56
  3. Mirocin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 493. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
  5. Apokryf Ruski
  6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944-1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Ярослав
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.