Ростислав Михайлович

Син великого князя київського Михайла Всеволодовича. Походив по батькові з династії чернігівських князів Ольговичів і Романовичів по матері Олені — доньці волинського князя Романа Великого від першого шлюбу. Зведеним братом його матері по батькові був король Русі Данило. Був одружений з дочкою угорського короля Бели IV Анною.

Намагався за підтримки угорського короля закріпитися на галицьких землях, однак галичани допомогли князю Данилові Романовичу посісти батьківський престол.

У 1241 році уклав союз з болохівськими князями й спільно з ними виступив на Бакоту, що була володінням Данила Романовича.

У 1242 році зібрав військо зі смердів, а його тисяцьким призначив Володислава Кормильчича, одного з керівників боярської опозиції.

Здобув Домомирову печеру поблизу Галича, але у 1244 році зазнав поразки від дружинників Данила Романовича біля Мостищ (тепер Мостиська Львівської області) на р. Січній.

17 серпня 1245 року у вирішальній битві під Ярославом угорські загони та дружина Ростислава Михайловича були розгромлені військами Данила Романовича, а Володислав Кормильчич потрапив у полон.

Після укладення союзу між Белою IV та Данилом Романовичем, Ростислава було призначено баном Славонії, а згодом — баном Мачви. Після вбивства зятя, болгарського царя Михайла І Асеня Ростислав Михайлович виступив з військом начебто для захисту доньки і взяв у облогу столичне Тирново, звідки втік узурпатор Коломан ІІ Асень. Ростислав сам бажав стати царем Болгарії, але бояри лише віддали йому доньку Єлизавету і не допустили до міста. На зворотній дорозі він захопив прикордонний Видин над Дунаєм, де проголосив себе болгарським царем. Боротись за ці землі у 1259-1261 роках йому допомагав король Угорщини Бела IV.

• Бела (1243—1272), названий на честь діда, короля Бели IV. З 1270 — бан Сербської Мачви і Славонії, був убитий.
• Михайло (бл. 1245—1269/88), названий на честь діда Михайла Всеволодовича. З 1264 бан Сербської Мачви. Вірогідно був убитий.
• Єлизавета (1245/1246-1272/1298); Видана 1253/1254 за царя Болгарії Михайла І Асеня (1246—1256).
• Маргарита (1250—1290). У віці 4 років була посвячена у монастир, прийняла постриг 1278 р. Була абатисою кляштору кларисок
• Кунегунда (1245—1285) з 1261 стала другою дружиною короля Чехії Пржемисла Оттокара ІІ, який загинув 1278 року в битві під Сухими Крутами. По закінченні регентства при синові вийшла заміж 1284 року за чеського магната Завішу Вітковича фон Фалькенштайна. У Кунегунди було троє дітей з першого шлюбу Кунегунда, Агнеса, Вацлав ІІ і нешлюбний син Ян з Фалькенштайну.
• Агрипина (бл.1248 — померла між 1303—1309), з 1265 року дружина сєрадзького князя Лешека II Чорного, майбутнього краківського князя, через чоловічу неспроможність якого з 1271 року носила дівочий головний убір. Через відсутність результатів лікування розлучились 1274 року за сприяння князя Болеслава V Сором'язливого.

Ростислав веде свій родовід, в тому числі, й від великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Великого.

• Корсак І. Завойовник Європи. — К. : Ярославів Вал, 2011.
• Котляр М. Ф., Плахонін А. Г. Ростислав Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 339. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Ростислав Михайлович / Довідник з історії України / ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.

Попередник Михайло Всеволодович

Князь галицький 1236-1238

Наступник Данило Галицький

Попередник Василько Романович

Князь луцький 1240

Наступник Мстислав Данилович

Попередник Михайло Всеволодович

Князь Чернігівський 1241-1243

Наступник Михайло Всеволодович

Попередник Владислав

Бан Славонії 1247-1248

Наступник Стефан