Рубаненко Борис Рафаїлович

Борис Рафаїлович Рубане́нко (рос. Борис Рафаилович Рубаненко; нар. 29 серпня 1910, Самара — пом. 5 травня 1985, Москва) — російський радянський архітектор, доктор архітектури з 1967 року, професор з 1970 року, член-кореспондент, дійсний член Академії архітектури СРСР (у 1943—1955 роках), Академії будівництва і архітектури СРСР (у 1956—1963 роках)[1], дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1979 року.

Борис Рафаїлович Рубаненко
рос. Борис Рафаилович Рубаненко
Народження 16 (29) серпня 1910
Смерть 6 травня 1985(1985-05-06) (74 роки)
Країна
(підданство)		  СРСР
Навчання Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет (1931) і Ленінградський інститут живопису, скульптури й архітектури (1934)
Діяльність архітектор
Праця в містах Москва, Санкт-Петербург, Тольятті, Набережні Челни і Мінськ
Науковий ступінь доктор архітектури (1967)
Вчене звання професор, member of the Soviet Academy of Civil Engineering and Architectured, Q86848788? і Q97792000?
Членство Спілка архітекторів СРСРd
Заклад Московський архітектурний інститут і Q4504320?
Нагороди
Премії  
Звання
Народний архітектор СРСР

Біографія

Народився 16 [29] серпня 1910(19100829) року в місті Самарі (тепер Росія). У 1927—1931 роках навчався в Ленінградському інституті цивільних інженерів (викладачі О. С. Нікольський, А. А. Оля); у 1932—1934 роках — в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури (викладачі В. Г. Гельфрейх, В. О. Щуко, А. Є. Білогруд, С. С. Серафімов)[1].

По закінченню навчання працював в Ленінграді. Член ВКП(б) з 1939 року. У 1939—1941 роках викладав в Ленінградському інституті цивільних інженерів. У 1941—1942 роках керував маскуванням і відновленням будинків в обложеному Ленінграді. З 1943 року жив в Москві. У 1943—1944 роках — заступник голови Комітету у справах архітектури при РНК СРСР. У 1949—1950 роках — начальник Управління житлових і громадських будівель Міністерства міського будівництва СРСР. У 1950—1955 роках — член Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах будівництва. З 1954 року викладав у Московському архітектурному інституті. З 1957 року — директор Центрального науково-дослідного і проектного інституту типового та експериментального проектування житла[1].

Помер в Москві 5 травня 1985 року.

Роботи

Проекти і споруди
  • Ленінграді:
    • житловий комплекс заводу «Електросила» (разом з Г. О. Симоновим, 1930—1934);
    • планування і забудова житлового кварталу на Щеміловці (1931);
    • будинки на вулиці Стачки (1931—1936);
    • комплекс «будинків фахівців» на Лісовому проспекті (1932—1937);
    • житловий район на Малій Охті (1936—1941);
    • школа на Невському проспекті (1939);
    • забудова набережної Неви на Малій Охті (разом з Симоновим і О. І. Гур'євим, 1936—1940);
    • житловий комплекс на Московському проспекті (разим з Симоновим і В. С. Васильковським, 1939—1941);
  • будинок Уряду Казахстану в Алма-Аті (разом з Симоновим, 1930-ті);
  • ансамбль Привокзальної площі в Мінську (разом з Л. Г. Голубовським і А. Р. Корабельниковим, 1947—1955);
  • забудова житлового району Тропарьово в Москві (разом з Л. К. Дюбеком, Г. П. Бадановим, О. М. Бєлоконем, А. Б. Самсоновим та іншими, 1961—1964);
  • спорудження житлових будинків в містах Ташкенті і Алма-Аті (кінець 1960-х);
  • забудова нових житлових районів Тольятті (1967—1972), а також планування і забудова Тольятті (1967—1980);
  • генеральний план і забудова Набережних Челнів (1969—1980);
  • санаторій «Сосновий гай» в селищі Місхор (1970);
  • лівобережний район Ульяновська (1976—1980, у співавторстві).

Конкурсні проекти в складі авторських колективів
  • будинки-комуни в Ленінграді (1929—1930);
  • будинок Червоної армії і Флоту в Кронштадті (1931—1936);
  • реконструкція Радянського проспекту в Ленінграді (1941—1944);
  • палац Рад в м Москві (1957—1960);
  • Міжнародна виставка в Москві (1961—1964, 1967);
  • конкурсний проект павільйону СРСР на Міжнародній виставці в Осаці (1968);
  • будинок культури і науки в м Улан-Баторі (разом з Бєлоконем, О. С. Образцовим, А. В. Поповим, 1978);
  • забудова експериментального житлового комплексу «Мещерської озеро» в Горькому (1976—1981);
  • проект ансамблю пам'ятника Перемоги і музею Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років (разом з Голубовським, А. Т. Полянським, скульпторами М. В. Томським, О. С. Кірюхіним, Ю. Л. Черновим)[1].

Публікації
  • «Развитие жилищного строительства в СССР» (Москва, 1957);
  • «Рациональные типы жилых домов, пути снижения стоимости жилищного строительства и улучшения его качества» (Москва, 1957);
  • «О мерах по обеспечению дальнейшего развития жилищного и культурно-бытового строительства в СССР» (Москва, 1958);
  • «Архитектурно-планировочные решения домов в современном строительстве» Текст лекций. (Москва, 1960);
  • «Исследование и разработка проблемных вопросов архитектуры и типизации массового жилищного строительства в СССР» Доклад на соискание степени доктора архитектуры. (Москва, 1965);
  • «Крупнопанельное строительство в странах Западной Европы» (Москва, 1966, у співавторстві);
  • «Направление развития жилищного строительства в СССР» (Москва, 1969, у співавторстві);
  • «Новый Тольятти» (Москва, 1971, у співавторстві з М. К. Савельєвим);
  • «Прогнозы развития форм и типов жилища на перспективный период» (Москва, 1972);
  • «Перспективы развития жилища в СССР» (Москва, 1975, 1981, у співавторстві);
  • «Экспериментальные жилые комплексы в СССР и ГДР» (Москва, Берлін, 1976);
  • «Архитектурно-художественные вопросы индустриального домостроения» (Москва, 1977);
  • «Жилая ячейка в будущем» (Москва, 1982, у співавторстві з К. К. Карташовою, Д. Г. Тонським);
  • «Эстетика массового индустриального жилища» (Москва, 1984).

Відзнаки
Почесні звання
  • Заслужений архітектор РРФСР з 1969 року[1];
  • Заслужений архітектор Казахської РСР з 1970 року[1];
  • Народний архітектор СРСР з 1980 року.
Ордена
Премії

Примітки
  1. Російська академія мистецтв.(рос.)
  2. «Аргументи і факти». Казань.(рос.)

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.