Рубель

Рубе́ль[1][2], діал. маґельни́ця, маґільни́ця[3], маґлівни́ця[4] (через пол. maglownica від нім. Mangel)[5] — старовинний прилад для прасування білизни — вузька дерев'яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни, яку попередньо намотують на качалку. Старовинний аналог праски.

Прасування рублем і качалкою. Норвегія, 1962 р.
Рубель і качалка на полі під жердкою в українській хаті. Музей у Пирогові.

Опис

Рубель — це товста вузька дерев'яна дошка, один кінець якої був вирізаний у формі ручки (у деяких місцевостях ручка називалася фіст)[4]. Решта дошки називається плече[4], одна її сторона вирізалася зубцями у формі трикутних призм (рубежі, зуби)[4], другу сторону могли залишати гладенькою чи оздоблювати різьбленням. Зберігали рубель і качалку на полу, що вночі використовувався замість ліжка[6][7][8].

Аналогічний прилад використовували для прання білизни — він називався «праник» або «прач». Проте, іноді ці терміни змішують.

Згадки в літературі

Випрали ми сім пар онучок, сушили на кабиці, моя жінка викачала їх рублем та качалкою, щоб м'які були, як пух.

Юрій Яновський «На зеленій Буковині»

Докія кидається до скрині, підіймає важке віко і дістає чисту, трохи прим'яту сорочку, намотує її на качалку і з силою викачує рублем.

Михайло Стельмах «Велика рідня»

Бо дівоцька краса в меді намачана,
На Дунаю прана, на шнурах вішана,
На маґлі тачана, до скрині схована,
До скрині схована, ключиком замикана.

— Народна пісня

Матрац ненажерний. Він вимагає жертв. Ночами злітає з нього дзвін упалого м'яча. Йому потрібна етажерка. Йому потрібен стіл на тумбах. Брязкаючи пружинами, він вимагає штор, портьєр і кухонного посуду. Він штовхає людину і каже їй:
— Піди! Купи рубель і качалку!

— І. А. Ільф, Є. П. Петров «Дванадцять стільців», пер. М. Пилинської та Ю. Мокрієва

Музичний інструмент

У деяких випадках рубель використовували як музичний інструмент, пізніше навіть стали спеціально виготовляти рублі, призначені виключно для гри. Головною відмінністю музичного рубля від побутового є наявність внутрішньої резонаторної порожнини:[9] вона висвердлюється в одному з торцевих боків, глухою, а не наскрізною, і завдяки їй звук виходить гучним і гулким[10]. Окрім того, музичний рубель менш довгий, а його зубці мають гостріші грані[11].

Під час гри рубель держать однією рукою за ручку, а другою водять взад-вперед по його рубцях дерев'яною ложкою чи паличкою (замість медіатора могла використовуватися і качалка)[12]. Виходить характерний «тріскітливий» звук. Рублем добре увиразнюється виконання всякого роду коротких арпеджіо чи форшлагів[9].

Див. також

Галерея

Примітки

  1. Рубель // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Рубель // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Маґельниця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Маґлівниця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора  М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  6. Літературне краєзнавство » Вишивка » Українська хата.
  7. Українська хата (реферат).
  8. Раїса Свирида. До історико-етнографічної характеристики Лівобережної Київщини (за матеріалами досліджень Баришівщини до наукових обґрунтувань ТЕПу хати з с. Бзів)
  9. Васильев Юрий Александрович, Широков Александр Семёнович. РАССКАЗЫ О РУССКИХ НАРОДНЫХ ИНСТРУМЕНТАХ / А. Красинская. — М. : Советский композитор, 1976. — (Юному любителю музыки)
  10. Марина Корнева, Александр Гяурский. Забавные рассказы о русской народной музыке и не только о ней (русский фольклор в рассказах для детей). — Litres, 2017-09-05. — ISBN 9785457765627.
  11. Бычков В. Н. Музыкальные инструменты. — М. : АСТ-ПРЕСС, 2000. — ISBN 5-7805-0537-3.
  12. Рубель і качалка. www.noni.org.ua. Національний академічний оркестр народних інструментів України. Процитовано 25 березня 2020.

Література

  • Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — 706 с. — С. 510.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.