Рубіжне (Вовчанський район)
Рубі́жне — село в Україні, у Вовчанському районі Харківської області. Населення становить 649 осіб. Орган місцевого самоврядування — Рубіжненська сільська рада.
село Рубіжне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район/міськрада | Вовчанський район |
Рада | Рубіжненська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA63140010570026834 |
Облікова картка | Рубіжне |
Основні дані | |
Засноване | 1652 |
Населення | 649[1] |
Площа | 2,15 км²[1] |
Густота населення | 301,86 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62534 |
Телефонний код | +380 5741 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°10′00″ пн. ш. 36°49′16″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
117 м |
Водойми | р. Сіверський Донець |
Відстань до районного центру |
18 км |
Найближча залізнична станція | Вовчанськ |
Відстань до залізничної станції |
18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62534, Харківська обл., Вовчанський р-н, с. Рубіжне, вул. Зарічна, 1а |
Сільський голова | Маркова Катерина Іванівна |
Карта | |
Рубіжне | |
Рубіжне Рубіжне | |
Мапа | |
|
Назва
Назва села походить від валу (рубежу), яким воно відділялося від сусіднього села[2].
Розташування
Село Рубіжне розташоване в центральній частині Вовчанського району на правому березі Печенізького водосховища (річка Сіверський Донець), поруч є міст, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Верхній Салтів, до села примикає великий лісовий масив (дуб).
Відстань до районного центру Вовчанська становить 18 кілометрів[2]. Площа села становить 2,15 км²[2].
Історія
Село засновано 1692 року.
У 1765—1778 роках в селі мешкав граф Гендриков Іван Симонович (1719—1778) — генерал-аншеф, організатор проведення Елекції гетьмана Кирила Розумовського у Глухові в 1750 році. Тут йому належали великі маєтки, в яких жило понад 8000 душ чоловічої статі.
В 1769 році за його кошти було споруджено храм Успіння Богородиці. В ньому поховано І.Гендрикова та його дружину Катерину Сергіївну (? — 1784)http://viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003967001?page=357[недоступне посилання з червня 2019][3].
Аграрна реформа
Влітку та восени 1861 року після скасування кріпосного права в Російській імперії в селі відбувались селянські заворушення, ватажком яких був Микола Решетняк, згодом заарештований поліцією[2].
В 1850 році в селі німецькою компанією «Ротермунд і Вейссе» було збудовано цукровий завод, на якому працювало близько 300 чоловік[2].
За даними за 1864 рік у власницькому сільці Рубіжне Старосалтівської волості Вовчанського повіту мешкало 440 осіб (218 чоловічої статі та 212 — жіночої), налічувалось 56 дворових господарств. В селі Рубіжне — 738 особи (375 чоловічої статі та 363 — жіночої), налічувалось 112 дворових господарств, існували православна церква, бурякоцукровий та цегельний заводи, відбувалось 6 щорічних ярмарків та базари[4].
У ході Революції 1905—1907 років в селі відбувалися робітничі страйки, в результаті яких було розграбовано поміщицький маєток[2].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1478 та 1694 мешканців відповідно[5].
Перша радянська окупація
Після Лютневої революції в Рубіжному виникла Рада робітничих депутатів при буряко-цукровому заводі, головою якої був обраний А. Латишев, близький до ЦК РСДРП(б). Разом з цією радою в селі виникла й Рада селянських депутатів[2][6].
У грудні 1917 року в селі було окуповано червоними[2].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Рубіжному, Байраці, Верхньому Салтові, Жовтневому —528 людей[7].
Друга світова війна
З 2 жовтня 1941 до 9 серпня 1943 року село перебувало під німецькою окупацією. З жовтня 1941 до червня 1942 через село проходила лінія фронту. В лісах поблизу села діяв партизанський загін імені Щорса, ватажком якого був І. А. Шепелєв[2]. В ході Другої світової війни 51 уродженець Рубіжного був нагороджений орденами та медалями Радянського Союзу[2].
Пам'ятки
Біля села — сліди двох неолітичних стоянок.
Відомі люди
Відомі уродженці села:
- Кирилін Олександр Олексійович (1924—1998) — повний кавалер ордена Слави.
- Лісовий Митрофан Трохимович (1905—1943) — Герой Радянського Союзу.
Галерея
- Автобусна зупинка
- Приміщення сільської ради
- Приміщення сільської ради
- Храм успіння Пресвятої Богородиці
- Храм успіння Пресвятої Богородиці
- Храм успіння Пресвятої Богородиці
- Храм успіння Пресвятої Богородиці
- Рубіжненська загальноосвітня школа
- Рубіжненська загальноосвітня школа
- Вхід на сільське кладовище
- Продуктовий магазин
- Магазин
- Поклонний хрест
- Дитячий майданчик
- Центральна частина села
- Центральна частина села
- Братська могила
- Монумент на честь загиблих у війнах односельців
- Монумент на честь загиблих у війнах односельців
- Військове стрільбище Національної Гвардії України
- Військове стрільбище Національної Гвардії України
- Сіверський Донець
- Магазин Будинок лісівника
- Кафе
- ЗАТ "Вовчанськферммаш"
- Краєвиди
- Сіверський Донець
Примітки
- Облікова картка села на сайті Верховної Ради України(Перевірено 19 березня 2012)
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — 1086 с. — 15 000 прим.
- Сборник биографий кавалергардов
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- Исторический архив, 1956, с. 57.
- Мартиролог. Харківська область, ст. 620—633