Рудоловичі

Розташування

Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 1 км на південний схід від адміністративного центру ґміни Розвинниці, 9 км на південний захід від повітового центру Ярослава і 45 км на схід від воєводського центру Ряшева. Через село проходить воєводська дорога № 880. Лежить над річкою Молочкою — правою притокою Віслоку.

Історія

Село вперше згадується в 1393 р., коли було у володінні Миколая Мзуровського, який і заснував латинську парафію. Після захоплення Галичини Польщею була почата колоніальна політика латинізації і полонізації українських земель.

За податковим реєстром 1515 р. у володінні Андрія Чурила був млин, а у володінні Дершняка були 8 ланів (коло 200 га) оброблюваної землі та 6 ланів необроблюваної землі, корчма[2].

За податковим реєстром 1589 р. село належало до фортеці Ярослав 12 і 1/4 лану (коло 306 га) оброблюваної землі та 2 і 1/2 лану оброблюваної землі у володінні курії, 1 загородник із земельною ділянкою та 5 без неї, 7 коморників з тягловою худобою і 7 без неї.[3]

Село постраждало внаслідок татарських набігів 1623 і 1624 рр. До 1772 року Рудоловичі входили до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Унаслідок півтисячоліття дискримінації українці західного Надсяння в XIX ст. опинилися в меншості. Чисельність українців-грекокатоликів Рудолович постійно зменшувалась, ще в 1831 р. їх налічувалось 62 парафіян, які ходили до церкви парафії Розвинниця, а з 1842 р. — до парафії Полнятичі, обидві парафії належали до Порохницького деканату Перемишльської єпархії.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Рудоловичі знаходились у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, в селі було 107 будинків і ще 9 на землях фільварку графині Дембінської, загалом було 682 мешканці, з них 9 греко-католиків, 621 римо-католик і 52 юдеї.[4]

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Рудоловичі разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. За переписом 30 вересня 1921 р. в селі були 955 жителів, з них 897 були римо-католиками, 23 — греко-католиками, а 35 — юдеями. Рудоловичі входили до Ярославського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. — у складі ґміни Розьвениця. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 707 160 477 70
Жінки 717 144 426 147
Разом 1424 304 903 217

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 130, 134.(лат.)
  3. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 4.(лат.)
  4. Rudołowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 944. (пол.)
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.